Ля мажор
| Позначення | |
|---|---|
| Англійською | A major |
| Німецькою | A-Dur |
| Пов'язані тональності | |
| Паралельна | Фа-дієз мінор |
| Домінанта | Мі мажор |
| Субдомінанта | Ре мажор |
| Приключові знаки | |
| Дієзів | 3 |
| Бемолів | - |
| Гама | |
| A, B, C♯, D, E, F♯, G♯ | |
Ля мажор (англ. A major, нім. A-Dur) — мажорна тональність, тонікою якої є звук ля[1]. Гама ля-мажор містить звуки:
ля - сі - до♯ - ре - мі - фа♯- соль♯
A - B - C♯ - D - E - F♯ - G♯.
Паралельна тональність фа-дієз мінор, однойменний мінор — ля мінор. Ля мажор має три дієзи біля ключа (фа-, до-, соль-).
Найвідоміші твори, написані в цій тональності
- Й. С. Бах — прелюдія і фуга з 1-го та 2-го зошитів ДТК
- Л. Бетховен — Симфонія № 7, «Крейцерова» соната
- Ф. Шуберт — квінтет «Форель»
- Ф. Мендельсон — Симфонія № 4
- Б. Лятошинський - Симфонія №1
- Д. Д. Шостакович — симфонія № 15
Примітки
- ↑ Tymkiv, Vasylʹ; Podruchna, Olena; Тимків, Василь,; Подручна, Олена, (2019). Slovnyk muzychnykh terminiv. Kyïv. ISBN 978-617-7071-50-0. OCLC 1138903591.
{cite book}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)
Див. також
У червоному просторі подані мажорні тональності, у зеленому — мінорні. Теоретично існуючі, але не використовані в практиці енгармонічні тональності записані дрібним шрифтом. У зовнішньому шарі показані відповідні даній тональності ключові знаки. | ||
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |