Дарквейв (англ.Darkwave або dark wave — темна хвиля) — музичний напрямок, що сформувався у кінці 1970-х років на базі нью-вейву і постпанку[1][2]. До особливостей дарквейву належать мінорність, рефлексивність, меланхолійність і песимізм.[1][3]. 1980-х роках дарквейв став основою для субкультури, членів якої називали «вейверами» (англ.wavers) або «дарквейверами» (dark wavers).
Водночас низка німецьких артистів, зокрема Das Ich, Goethes Erben[en] і Lacrimosa, розвивали більш театральний стиль, урізноманітнений німецькою поетичною і метафоричною лірикою, який отримав назву Neue Deutsche Todeskunst[en] (Нове Німецьке Передсмертне Мистецтво). Після стилістичного перелому музики, використання терміну «дарквейв — як багатозначного терміну» згасає.
Проте, на початку 1990-х, коли німецькі групи, такі як DasIch, Deine Lakaien, продовжували комбінувати готичну музику з постіндастріал звуками, термін дарквейв почав використовуватися більше як стилістичне поняття. Інші ансамблі подібно до Silke Bischoff [Архівовано 18 лютого 2021 у Wayback Machine.], Engelsstaub[en] змішав синтпоп або елементи готичного року з елементами стилю неофолк. У творчості групи Sopor Aeternus & The Ensemble Of Shadows[en] поєднуються елементи готичного року, неофолку та середньовічної музики.