M47 Dragon

M47 Dragon
M47 Dragon з денним трекером.
M47 Dragon з денним трекером.
Типпротитанковий комплекс
ПоходженняСША США
Історія використання
Оператори1975–1990-ті (Армія США)

1975–2001 (корпус морської піхоти США)

1979–дотепер (інші країни)
ВійниЛіванська війна[1]
Вторгнення США в Гренаду
Ірано-іракська війна
Війна в Західній Сахарі[2]
Війна в Перській затоці
Громадянська війна в Ємені
Хуситсько-саудівський конфлікт[3]
Історія виробництва
РозробникRaytheon
Розробленоберезень 1966 року
ВиробникMcDonnell Douglas
Виготовлення1975 рік
Виготовлена
кількість		7000 пускових установок, 33000 ракет (Армія США)[4]
17 000 ракет (корпус морської піхоти США)[4]
250 000 ракет (загалом)[5]
Характеристики
M47 Dragon у Вікісховищі

M47 Dragon під час розробки відомий як FGM-77 — американський переносний протитанковий керований ракетний комплекс з керуванням з плеча. У 2001 році його було знято з військової служби США на користь нової системи FGM-148 Javelin.[6]

M47 Dragon використовує систему дротяного наведення в поєднанні з кумулятивною протитанковою боєголовкою і здатний вражати бронетехніку, укріплені бункери, основні бойові танки та інші захищені цілі. Хоча в першу чергу він був створений для ушкодження радянських танків Т-55, Т-62 і Т-72, ​по при це він використовувався навіть у 1990-х роках, беручи участь у війні в Перській затоці. Збройні сили США офіційно зняли з експлуатації цю зброю в 2001 році. Сполучені Штати знищили останні запаси ракети в 2009 році.[7] Дана система озброєння залишається на службі в інших військових у всьому світі.

Історія

У 1959 році Командування ракетних військ армії США запропонувало розробити важку штурмову зброю середньої дальності.

У 1960 році армія США розпочала програму MAW (середня протитанкова зброя) за пропозицією Дугласа. У 1966 році компанія «Дуглас» отримала контракт на розробку XM47. У 1967 році XM47 була перейменована на FGM-77 та FTM-77 (FTM-77 - навчальна версія). Перше випробування ракети відбулося в грудні 1967 року, а 5 липня 1968 року відбувся перший постріл в реальних умовах (з бойовою частиною, системою наведення і пусковою установкою).

Ракети M47 Dragon, що використовуються армією США, морською піхотою США, а також багатьма іноземними збройними силами, були вперше поставлені на озброєння в січні 1975 року солдатам армії США, дислокованим в континентальній Європі. У квітні 1981 року розгортання базової версії Dragon в армії було завершено. Спочатку армія розгорнула Dragon як зброю для підрозділів, в кожному стрілецькому підрозділі був фахівець з протитанкової боротьби, який носив зброю [8].

Реорганізація 1990-х років призвела до переміщення «Драконів», і механізована піхота отримала по дві пускові установки на відділення [9]. Піхотні, повітряно-десантні та десантно-штурмові підрозділи отримали по парі ПТРК з двох чоловік у складі взводного відділення, в той час як підрозділи легкої піхоти (шість команд) та рейнджерів (три команди) тримали свої «Дракони» на рівні роти [10].

На службі в Корпусі морської піхоти США «Дракон» був сконцентрований на рівні батальйону в спеціальному ракетному взводі з 32 командами «Драконів». Взвод був організований з чотирьох відділень, кожне з яких складалося з чотирьох відділень по дві команди з 2 чоловік [11].

Система наведення

M47 Dragon використовує так звану систему наведення «tracking control assembly» (TCA), яка раніше використовувалася на ракетах TOW і Shillelagh. З цією системою все, що потрібно від піхотинця - це дивитися в підсилювальний оптичний приціл і тримати його точно наведенним на ціль.

В цей час друга електрооптична система, встановлена паралельно прицілу, візуально приймає теплове випромінювання (зазвичай інфрачервоне) від піротехнічної системи, розташованої на хвості ракети, і фокусує його на чутливому приймачі/локаторі. Комп'ютер безперервно вимірює положення джерела тепла (ракети) по відношенню до лінії візування, зафіксованої на прицілі, будь-яке відхилення автоматично викликає потрібний сигнал корекції, який, в свою чергу, передається по дротах (що з'єднують ракету з пусковою установкою), і це без будь-якого втручання оператора.

Див. також


Примітки

  1. ↑ Katz, Sam; Russell, Lee E. (25 липня 1985). Armies in Lebanon 1982–84. Men-at-Arms 165. Osprey Publishing. с. 7. ISBN 9780850456028.
  2. ↑ Le Front Polisario revendique une nouvelle attaque contre les troupes marocaines. Le Monde (фр.). 16 липня 1987.
  3. ↑ - YouTube. YouTube.
  4. ↑ а б M-47 Dragon Anti-Tank Guided Missile. Federation of American Scientists. Архів оригіналу за 24 грудня 2008. Процитовано 11 січня 2009.
  5. ↑ McDonnell Douglas/Raytheon FGM-77A (M-47) Dragon (PDF). www.flightglobal.com. Flight International. Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2018.
  6. ↑ Figueroa, Jose (21 листопада 2000). School of Infantry students shoot the works, herald new antitank era. Marines. Архів оригіналу за 19 лютого 2013. Процитовано 30 грудня 2012. [Архівовано 2013-02-19 у Archive.is]
  7. ↑ ADMC destroys Army's last DRAGON missiles | Article | The United States Army. 16 вересня 2009.
  8. ↑ FM 7-8 (1980) Rifle Platoon And Squad (English) .
  9. ↑ FM 7-7J (1993) Bradley Platoon (Danish) .
  10. ↑ INFANTRY RIFLE PLATOON AND SQUAD (PDF).
  11. ↑ FMFM 6-3 Marine Infantry Battalion.