П'єр Андреа Саккардо

П'єр Андреа Саккардо
Народився 23 квітня 1845(1845-04-23)[1][2][…]
Тревізо, Венето, Італія[4]
Помер 11 лютого 1920(1920-02-11)[4] (74 роки)
Падуя, Венето, Італія[4]
Країна  Королівство Італія
Діяльність ботанік, професор, міколог
Галузь ботаніка
Alma mater Падуанський університет
Знання мов італійська[1]
Заклад Падуанський університет
Членство Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd і Туринська академія наук[4]
Діти Доменіко Саккардоd

П'єр Андреа Саккардо (Pier Andrea Saccardo; 23 квітня 1845, Тревізо — 12 лютого 1920, Падуя) — італійський ботанік і міколог.

Біографія

П'єр Андреа Саккардо

Саккардо навчався у ліцеї у Венеції, а потім у технічному інституті Падуанського університету, де в 1867 році отримав ступінь доктора. Він був помічником Роберто де Візіані (1800—1878), італійського ботаніка, натураліста та вченого.[5] Потім у 1869 році став професором природничої історії в Падуї. У 1876 році заснував мікологічний журнал Michelia, який опублікував багато його ранніх мікологічних робіт. У 1879 році став професором ботаніки і директором ботанічних садів університету до 1915 року. Для свого гербарію він зібрав близько 70 000 зразків грибів, які охоплювали понад 18 500 різних видів. Гербарій досі зберігається в університеті.[6]

Наукова діяльність Саккардо майже повністю зосереджена на мікології. Свою першу книгу він написав у 1864 році (коли йому було 19 років), Flora Montellica: Introduction to the flora Trevigiana. У 1872 році опублікував Mycologiae Venetae Specimen, в якому описав близько 1200 видів грибів.[7] Він опублікував понад 140 статей про Deuteromycota (недосконалі гриби) і Pyrenomycetes. Він був найбільш відомим завдяки збірнику Sylloge, що містив вичерпний список усіх назв, які використовувалися для грибів. Sylloge досі є єдиною працею такого роду, яка була водночас вичерпною для ботанічного царства грибів і досить сучасною. Саккардо також розробив систему класифікації недосконалих грибів за кольором і формою спор, яка стала основною системою, яка використовувалася до класифікації за допомогою аналізу ДНК .

Шкала хромотаксії

Шкала хромотаксії Саккардо

Саккардо запропонував цю колірну шкалу в 1894 році для стандартизації назв кольорів зразків рослин.

Вибрані видання

Незамінною в історії мікології є його головна праця Sylloge fungorum omnium hucusque cognitorum (Падуя, 1882–90, у дев'яти томах), за якою слідує видання 1931 року у 25 томах.

Книги

  • Prospetto della Flora Trivigiana (Venice 1864)
  • Bryotheca Tarvisina (Treviso 1864)
  • Della storia e letteratura della Flora Veneta (Milan 1869)
  • Sommario d'un corso di botanica (3rd ed., Padua 1880)
  • Musci Tarvisini (Treviso 1872)
  • Mycologiae Venetae specimen (Padua 1873)
  • Mycotheca Veneta (Padua 1874–79)
  • Michelis, commentarium mycologicum (Padua 1877 to 1882, 2 volumes.)
  • Fungi italici autographie delineati et colorati (Padua 1877–86, with 1,500 tables)

Особисте життя

У нього був син Доменіко Саккардо (1872—1952) і дочка Неффе Франческо Саккардо (1869—1896).[5]

Таксони названі ним і на його честь

Саккардо був одним із найплідніших систематиків в історії грибів. Для однієї книги він описав близько 1200 видів грибів, у тому числі 52 нових для науки.[7]

Він також описав 3 види рослин;[8]

  • Antennaria rectangularis Sacc., Harriman Alaska Exped 5: 34, pl. 3 (1904)[9]
  • Hibiscus pentacarpos var. albiflorus Sacc. ex Fiori, Nuov. Fl. Italia 2: 165 (1926) now a synonym of Kosteletzkya pentacarpos
  • Ophrys integra Sacc., in Nuov. Giorn. Bot. iii. (1871) 165. now a synonym of Ophrys apifera

Його шанували в назві різних родів і видів;

  • Saccardoa Trevis. 1869, (Lichenes), synonym of Pseudocyphellaria Vain., 1890
  • Saccardia Cooke 1878 (Saccardiaceae family) in Grevillea 7: 49 in 1878.[10]
  • Saccardoella {Au|Speg. 1879, (Sordariomycetes class)]] in Michelia 1(5): 461 in 1879.[11]
  • Saccardinula Speg. 1885 (Elsinoaceae family) in Anales Soc. Sci. Argent. 19: 257 in 1885.[12]
  • Pasaccardoa Kuntze 1891, (in the Asteraceae family.[13]
  • Saccardaea Cavara 1894 now a synonym of Venustosynnema ciliatum.[14]
  • Saccardophytum Speg., first published in Anales Soc. Ci. Argent. 53: 181 in 1902, now a synonym of Benthamiella.[15]
  • Saccardomyces Henn. 1904 (Trichosphaeriaceae family) in Hedwigia 43: 353 in 1904.[16]
  • Phaeosaccardinula Henn. 1905 (Chaetothyriaceae family) in Hedwigia 44: XIV, 67 in 1905.[17]
  • Neosaccardia Mattir. 1921 (fungi), synonym of Scleroderma Pers., 1801[18]

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Ottaviani A. Dizionario Biografico degli Italiani — 2017. — Vol. 89.
  4. ↑ а б в г www.accademiadellescienze.it
  5. ↑ а б Burkhardt, Lotte (2022). Eine Enzyklopädie zu eponymischen Pflanzennamen [Encyclopedia of eponymic plant names] (pdf) (German). Berlin: Botanic Garden and Botanical Museum, Freie Universität Berlin. ISBN 978-3-946292-41-8. doi:10.3372/epolist2022. Процитовано 27 січня 2022. 
  6. ↑ Forin, Niccolò; Nigris, Sebastiano; Voyron, Samuele; Girlanda, Mariangela; Vizzini, Alfredo; Casadoro, Giorgio; Baldan, Barbara (31 серпня 2018). Next Generation Sequencing of Ancient Fungal Specimens: The Case of the Saccardo Mycological Herbarium. Front. Ecol. Evol. doi:10.3389/fevo.2018.00129. 
  7. ↑ а б Pier Andrea Saccardo, mycologist: brief biography. www.first-nature.com. Процитовано 8 жовтня 2022. 
  8. ↑ Saccardo, Pier Andrea | International Plant Names Index. www.ipni.org. Процитовано 8 жовтня 2022. 
  9. ↑ Antennaria rectangularis Sacc. | Plants of the World Online | Kew Science. Plants of the World Online (англ.). Процитовано 8 жовтня 2022. 
  10. ↑ Saccardia - Search Page. www.speciesfungorum.org. Species Fungorum. Процитовано 8 жовтня 2022. 
  11. ↑ Saccardoella - Search Page. www.speciesfungorum.org. Species Fungorum. Процитовано 8 жовтня 2022. 
  12. ↑ Saccardinula - Search Page. www.speciesfungorum.org. Species Fungorum. Процитовано 8 жовтня 2022. 
  13. ↑ Pasaccardoa Kuntze. Plants of the World Online (англ.). Процитовано 8 жовтня 2022. 
  14. ↑ Species Fungorum - Names Record. www.speciesfungorum.org. Процитовано 8 жовтня 2022. 
  15. ↑ Saccardophytum Speg. | Plants of the World Online | Kew Science. Plants of the World Online (англ.). Процитовано 8 жовтня 2022. 
  16. ↑ Saccardomyces - Search Page. www.speciesfungorum.org. Species Fungorum. Процитовано 8 жовтня 2022. 
  17. ↑ Phaeosaccardinula - Search Page. www.speciesfungorum.org. Species Fungorum. Процитовано 8 жовтня 2022. 
  18. ↑ Neosaccardia Mattir.. www.gbif.org (англ.). Процитовано 8 жовтня 2022. 

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль