U-758
U-758 | ||
---|---|---|
U 758 | ||
Зображення підводного човна підтипу VIIC | ||
Верф | Kriegsmarinewerft Wilhelmshaven, Вільгельмсгафен | |
Під прапором | Третій Рейх | |
Належність | Крігсмаріне | |
Порт приписки | Кіль Сен-Назер Бордо | |
Замовлення | 9 жовтня 1939 | |
Закладений | 18 травня 1940 | |
Спуск на воду | 1 березня 1942 | |
Введений до складу флоту | 5 травня 1942 | |
На службі | 1942—1945 | |
Сучасний статус | 11 березня 1945 року сильно пошкодждений унаслідок авіаційного нальоту союзної авіації; 1946/1947 року розібраний на брухт | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | середній торпедний ДПЧ | |
Вартість | 4 714 000 ℛℳ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,9 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 8 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Автономність плавання | 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) | |
Екіпаж | 44-60 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Водотоннажність підводна | 871 т | |
Силова установка | ||
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни BBC GG UB 720/8 | ||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі) 2 × 750 к.с. (електродвигуни) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА 14 торпед або 26 мін TMA | |
ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 |
Історія служби | |
---|---|
У складі |
6-та флотилія ПЧ 33-тя флотилія ПЧ |
Операції | 7 походів |
Перемоги | 2 судна (13 989 GRT) |
U-758 — німецький середній підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 18 травня 1940 року на верфі № 141 компанії Kriegsmarinewerft Wilhelmshaven у Вільгельмсгафені, спущений на воду 1 березня 1942 року. 5 травня 1942 року корабель увійшов до складу 6-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1].
Історія служби
U-758 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC, найчисельнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 6-ї навчальної флотилії ПЧ, з 1 листопада 1942 року переведений до бойового складу цієї флотилії ПЧ, а 15 жовтня 1944 року переданий у 33-тю флотилію ПЧ. У період з 14 листопада 1942 до 10 жовтня 1944 року U-758 здійснив сім бойових походів в Атлантичний океан, провівши 277 діб у морі. Під час бойових дій потопив 2 судна[2].
Підводний човен перебував під відкритим небом під час британського нальоту на порт Кіля 11 березня 1945 року. Внаслідок бомбардування був сильно пошкоджений. 16 березня 1945 року його виключили зі списку військово-морських сил. Після припинення воєнних дій він був зданий союзникам у травні 1945 року. Вважаючи занадто сильно пошкодженим, щоб бути потопленим у рамках операції «Дедлайт», він був натомість розібраний на брухт у 1946 або 1947 роках.
Командири
- Капітан-лейтенант Гельмут Мансек (5 травня 1942 — 3 квітня 1944)
- Оберлейтенант-цур-зее Ганс-Аренд Файндт (4 квітня 1944 — 16 березня 1945)
Перелік затоплених U-758 суден у бойових походах
№ | Дата | Командир ПЧ | Назва | Тип | Належність | Водотоннажність (брт) | Вантаж | Конвой | Результат та координати | Наслідки атаки для екіпажу | Прим. |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Другий похід (14.02—30.03.1943, 45 діб; Сен-Назер—Бордо) | |||||||||||
1 | 17 березня 1943 | Kptlt. Гельмут Мансек | Zaanland[3] | суховантажне судно | Нідерланди | 6 813 | заморожене м'ясо, пшениця та цинк | Конвой HX 229 | потоплено 50°38′ пн. ш. 34°46′ зх. д. / 50.633° пн. ш. 34.767° зх. д. |
53 (усі вижили) | |
2 | 17 березня 1943 | James Oglethorpe[4] | суховантажне судно | США | 7 176 | 8000 тонн сталі, бавовни, продуктів харчування та палубний вантаж (літаки, трактори і вантажівки) | Конвой HX 229 | потоплено 50°38′ пн. ш. 34°46′ зх. д. / 50.633° пн. ш. 34.767° зх. д. |
74 (44 загинули та 30 вціліли) | судно класу «Ліберті» |
Див. також
- HMS Stubborn (P238)
- Marcantonio Bragadin (1931)
- Thétis (Q134)
- Л-15 (підводний човен СРСР)
- I-60
- USS Balao (SS-285)
Примітки
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-758. uboat.net.(англ.)
- ↑ а б Ships hit by U-758.
- ↑ Zaanland.
- ↑ James Oglethorpe.
Джерела
- U-758. на uboat.net. (англ.)
Література
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
Посилання
- U 758(нім.)
- Type VIIC(англ.)
- Подводные лодки типа VIIC(рос.)
- U-758(рос.)