Славян чӀалар
Славъян чӀалар, славян чӀалар — индоевропадин хизандин мукьва чӀаларин кӀватӀал я. Европадани Азияда чкӀанвайбур я. ЧӀаларал рахадайбурун виридан кьадар 290 миллиондилай пара я. Славъян кӀватӀалдик акатзавай чӀалар чӀехи дережадин сад хьтинвилелди чара я[1].
Чаравилин хилер
Мукьвавилиз килигна, славъян чӀалар адетдалди пуд хилез чара ийизва: рагъакӀидайпатандиз, кьиблепатандизни рагъэкъечӀдайпатандиз. Гьар хилин къене ийизвай чарадик вичин кьетӀенвилер квайди я. Гьар славъян чӀал литературадин чӀални гьар вичин чкадин нугъатар кутазвайди я. Гьар славъян чӀала нугъатдин куьлуьрун сад хьтинди туш.
- Лех агъакӀватӀал
- Померан чӀалар
- полабян чӀал (кьейиди я)
- поляк чӀал
- Лужичан агъакӀватӀал
- винилужичан чӀал
- агъалужичан чӀал
- Чехни словак агъакӀватӀал
|
- Кьиблепатан хел:
- РагъэкъечӀдайпатан агъакӀватӀал
- болгъар чӀал
- македон чӀал
- цӀуруславъян чӀал (кьейиди я)
- клисад-славъян чӀал
- РагъакӀидайпатан агъакӀватӀал
- Сербни-хорват чӀал
- серб чӀал
- хорват чӀал
- босни чӀал
- славъян-серб чӀал (кьейиди я)
- роман-серб чӀал
- словен чӀал
|
- РагъэкъечӀдайпатан хел:
- Белорус чӀал
- ЦӀуру-урус чӀал (кьейиди я)
- цӀуру-новгород нугъат (кьейиди я)
- рагъакӀидайпатан урус чӀал (кьейиди я)
- украин чӀал
- урус чӀал
|
[2]
Баянар