Дзвінкий ретрофлексний фрикативний

Дзвінкий ретрофлексний фрикативний
ʐ
Номер МФА	137
Кодування
HTML (десяткове)	ʐ
Юнікод (hex)	U+0290
X-SAMPA	z`
Кіршенбаум	z.
Брайль[en]
Зображення

Дзвінкий ретрофлексний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʐ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ж. Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /ʑ/—/ʒ/—/ʐ/^[1].

Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ дзвінкого заясенного фрикатива — /ʒ/^[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний фрикатив записують як /ʒʲ/.

Назва

• Дзвінкий ретрофлексний фрикатив (англ. Voiced retroflex sibilant fricative)
• Дзвінкий ретрофлексний фрикатив-сибілянт (англ. Voiced retroflex sibilant fricative)
• Дзвінкий ретрофлексний фрикативний

Властивості

Властивості дзвінкого ретрофлексного фрикативного:

• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
• Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Примітки

Джерела

п о р   Міжнародний фонетичний алфавіт   Теми МФА Міжнародна фонетична асоціація • Journal of the International Phonetic Association Спеціальні теми МФА Кодування X-SAMPA • Кіршенбаум • МФА Брайль   Приголосний звук Легеневі (пульмонічні) приголосні Місце → Губні Передньоязикові Дорсальні Ларингальні Спосіб ↓ Губно-губні Губно-зубні Язиково-губні Зубні Ясенні Заясенні Ретро­флексні Серед­ньопід­небінні Задньо­язикові Увулярні Фарин­гальні/епігло­тальні Гор­танні Носові m̥ m ɱ n̼ n̥ n ɳ̊ ɳ ɲ̊ ɲ ŋ̊ ŋ ɴ̥ ɴ Проривні p b p̪ b̪ t̼ d̼ t d ʈ ɖ c ɟ k ɡ q ɢ ʡ ʔ Сибілянтні африкати ts dz t̠ʃ d̠ʒ tʂ dʐ tɕ dʑ Несибілянтні африкати pɸ bβ p̪f b̪v t̪θ d̪ð tɹ̝̊ dɹ̝ t̠ɹ̠̊˔ d̠ɹ̠˔ cç ɟʝ kx ɡɣ qχ ɢʁ ʡʜ ʡʢ ʔh Сибілянтні фрикативи s z ʃ ʒ ʂ ʐ ɕ ʑ Несибілянтні фрикативи ɸ β f v θ̼ ð̼ θ ð θ̠ ð̠ ɹ̠̊˔ ɹ̠˔ ɻ̊˔ ɻ˔ ç ʝ x ɣ χ ʁ ħ ʕ h ɦ Апроксиманти β̞ ʋ ɹ ɻ j ɰ ʔ̞ Одноударні ⱱ̟ ⱱ ɾ̼ ɾ̥ ɾ ɽ̊ ɽ ɢ̆ ʡ̆ Дрижачі ʙ̥ ʙ r̥ r ɽ̊r̥ ɽr ʀ̥ ʀ ʜ ʢ Бокові африкати tɬ dɮ tꞎ d𝼅 c𝼆 ɟʎ̝ k𝼄 ɡʟ̝ Бокові фрикативи ɬ ɮ ꞎ 𝼅 𝼆 ʎ̝ 𝼄 ʟ̝ Бокові апроксиманти l ɭ ʎ ʟ ʟ̠ Бокові одноударні ɺ̥ ɺ 𝼈̥ 𝼈 ʎ̆ ʟ̆ Нелегеневі приголосні Г ГЗ З Я ЗЯ РФ СП ЗЯ У Г Абруптивні Проривні pʼ tʼ ʈʼ cʼ kʼ qʼ ʡʼ Африкати p̪fʼ t̪θʼ tsʼ t̠ʃʼ tʂʼ kxʼ qχʼ Фрикативні ɸʼ fʼ θʼ sʼ ʃʼ ʂʼ ɕʼ xʼ χʼ Бокові африкати tɬʼ c𝼆ʼ k𝼄ʼ Бокові фрикативні ɬʼ Кліки (Верхні — заязичні; нижні — увулярні) Без придиху[en] kʘqʘ kǀqǀ kǃqǃ k𝼊q𝼊 kǂqǂ Дзвінкі ɡʘɢʘ ɡǀɢǀ ɡǃɢǃ ɡ𝼊ɢ𝼊 ɡǂɢǂ Назальні ŋʘɴʘ ŋǀɴǀ ŋǃɴǃ ŋ𝼊ɴ𝼊 ŋǂɴǂ ʞ   Бокові без придиху kǁqǁ Дзвінкі бокові ɡǁɢǁ Носові бокові ŋǁɴǁ Імплозивні Дзвінкі ɓ ɗ ᶑ ʄ ɠ ʛ Глухі ɓ̥ ɗ̥ ᶑ̊ ʄ̊ ɠ̊ ʛ̥ Коартикульовані приголосні Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які деякі браузери можуть неправильно зображати. Якщо символи в парі, справа розміщується дзвінкий приголосний.   Голосний звук [ р• о] Передні Н. передні Середні Н. задні Задні Високі i • y ɨ • ʉ ɯ • u ɪ  ʏ   ʊ e • ø ɘ • ɵ ɤ • o ə ɛ • œ ɜ • ɞ ʌ • ɔ æ ɐ a • ɶ ɑ • ɒ Н. високі Високо-сер. Середні Низько-сер. Н. низькі Низькі