Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат

Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат
d͡ʑ
d͜ʑ
Номер МФА	216
Кодування
HTML (десяткове)	ʥ
Юнікод (hex)	U+02A5
X-SAMPA	dz\
Зображення
Звучання
	noicon джерело · допомога

Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d͡ʑ⟩ (раніше — ⟨ʥ⟩. М'який шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі диграфом дж. Найм'якший у ряду шиплячих африкатів /d͡ʑ/—/d͡ʒ/—/ɖ͡ʐ/^[1].

Деякі науковці використовують символ дзвінкого заясенного африката /d͡ʒ/ або його палаталізований варіант /d͡ʒʲ/ для позначення /d͡ʑ/^[1].

Назва

Дзвінка альвеоло-палатальна африката
Дзвінкий альвеоло-палатальний африкат (англ. Voiced alveolo-palatal affricate)
Дзвінкий альвеоло-палатальний африкат-сибілянт (англ. Voiced alveolo-palatal sibilant affricate)
Дзвінкий альвеоло-палатальний зімкнено-щілинний приголосний
Дзвінка ясенно-твердопіднебіна африката
Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат
Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний зімкнено-щілинний приголосний

Властивості дзвінкого ясенно-твердопіднебінного африката:

Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
Місце творення — ясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
каталанська^[2]	metge	[ˈmedd͡ʑə]	доктор	Див. каталанська фонетика
китайська (Тайвань)	日 / ji̍t	[d͡ʑit̚˧ʔ]	сонце
корейська	감자 / gamja	[kɐmd͡ʑɐ]	картопля	Див. корейська фонетика
польська^[3]	dźwięk	[d͡ʑvʲɛŋk]	звук	Див. польська фонетика
португальська^[4] (Бразилія)	tadjique	[taˈdʑikʲi̥]	таджик	Алофон /d/ перед /i, ĩ/. Див. португальська фонетика
російська	дочь бы	[ˈd̪o̞d͡ʑ bɨ]	дочка б	Алофон /t͡ɕ/ перед дзвінкими приголосними. Див. російська фонетика
румунська (Банат)^[5]	des	[d͡ʑes]	частий	Див. румунська фонетика
сербська	ђаво	[d͡ʑâ̠ʋo̞ː]	диявол	Алофон /d͡ʒ/. Див. сербська фонетика
японська	知人 / chijin	[t͡ɕid͡ʑĩɴ]	знайомий	Див. японська фонетика

Chirkova, Katia; Chen, Yiya (2013). Xumi, Part 1: Lower Xumi, the Variety of the Lower and Middle Reaches of the Shuiluo River. Journal of the International Phonetic Association. 43 (3): 363–379. doi:10.1017/S0025100313000157. ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Chirkova, Katia; Chen, Yiya; Kocjančič Antolík, Tanja (2013). Xumi, Part 2: Upper Xumi, the Variety of the Upper Reaches of the Shuiluo River. Journal of the International Phonetic Association. 43 (3): 381–396. doi:10.1017/S0025100313000169. ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association. 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj.
Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar.
Teo, Amos B. (2014). A phonological and phonetic description of Sumi, a Tibeto-Burman language of Nagaland. Canberra: Asia-Pacific Linguistics. ISBN 978-1-922185-10-5. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 21 березня 2016.
Wheeler, Max W (2005). The Phonology Of Catalan. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-925814-7.
Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.