Амбарцумян Віктор Амазаспович

Амбарцумян Віктор Амазаспович
вірм. Վիկտոր Համազասպի Համբարձումյան
Народився 5 (18) вересня 1908[1][2][3]
Тифліс, Тифліська губернія, Російська імперія[2][3]
Помер 12 серпня 1996(1996-08-12)[1][4][…] (87 років)
Бюракан, Араґацотн, Вірменія[6][3]
Поховання Бюракан[3]
Країна  Російська імперія
 СРСР[7]
 Вірменія[8][9]
Національність вірмени[10][2]
Діяльність астрофізик, політик, астроном
Alma mater Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена (1925)[10]
фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd (1928)[10]
Пулковська обсерваторія (1931)[10]
Галузь астрофізика[11] і астрономія[11]
Заклад Ленінградський державний університет[10]
Yelabuga branch of Kazan Federal Universityd[10]
Єреванський державний університет[10][2]
Бюраканська астрофізична обсерваторія[10][2][3]
Посада директор[2], президент[d][10][2], депутат Верховної ради СРСР[d][12], голова[10][3] і голова[13][3]
Вчене звання академік[2]
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук[3] (1935)
Науковий керівник Бєлопольський Аристарх Аполлонович
Відомі учні Соболєв Віктор Вікторович
Аспіранти, докторанти Соболєв Віктор Вікторович
Членство Лондонське королівське товариство
Академія наук НДР
Леопольдина
Російська академія наук
Академія наук СРСР[14]
Болгарська академія наук
Угорська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Французька академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Індійська національна академія наук
Національна академія наук США
Академія наук Вірменської РСР
МАС
Партія ВКП(б)[2]
Батько Hamazasp Hambardzumyand
Брати, сестри Gohar Hambardzumyand
Діти (4) Рафаель Амбарцумянd
Ruben Hambardzumyand
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці медаль «Серп і Молот» медаль «Серп і Молот»
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За трудову доблесть»
Сталінська премія 1-го ступеня Сталінська премія 2 ступеня Державна премія Росії
орден Прапора Угорської Народної Республіки Орден «За заслуги перед Польщею» Командорський хрест ордена «За заслуги перед Польщею»
Державна премія СРСР Державна премія СРСР
Національний герой Вірменії

премія Жуля Жансена (1956)

медаль Кетрін Брюс (1960)

почесний громадянин Єревана

 Заслужений діяч науки Вірменської РСР

Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова (1971)

медаль Гельмгольца (1971)

 золота медаль Королівського астрономічного товариства

Медаль Котеніуса (1974)

медаль Жансена (1956)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (24 квітня 1969)

 орден «Кирило і Мефодій»

Honored Scientist of Armeniad

 Сталінська премія

Державна премія Вірменської РСРd (1988)

Особ. сторінка ambartsumian.ru
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Амбарцумян Віктор Амазаспович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Амбарцумян.

Віктор Амазаспович Амбарцумя́н (вірм. Վիկտոր Համբարձումյան; 5 (18) вересня 1908(19080918), Тбілісі — 12 серпня 1996) — вірменський радянський астрофізик, Національний Герой Вірменії.

Біографічні відомості

1928 року закінчив Ленінградський університет. Ще в студентські роки опублікував 16 праць з астрономії. Потім навчався в аспірантурі Пулковської обсерваторії під керівництвом Білопольського. З 1931 року працював у Ленінградському університеті (з 1934 року — професор). У 1939—1941 — директор обсерваторії Ленінградського університету. 1943 року переїхав до Єревана.

Академік АН СРСР (з 1953, член-кореспондент з 1939), академік (з 1943) та президент (з 1947) АН Вірменської РСР, засновник та директор Бюраканської астрофізичної обсерваторії (1946).

Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань.

Науковий доробок

Праці Амбарцумяна охоплюють багато галузей астрономії. Зокрема йому належать важливі дослідження в галузі фізики зір та газових туманностей, механіки та зоряних систем, позагалактичної астрономії. Він детально розробив метод досліджень перенесення випромінювання зір через газові туманності, оцінив значення променевого тиску у туманностях. Надав чітке математичне пояснення процесів, що відбуваються у газових туманностях під час переробки ультрафіолетового випромінювання. Запропонував метод визначення електронних температур туманностей за відношенням інтенсивностей заборонених ліній, що широко застосовується у сучасній астрономії. Розробив основи теорії іонізації в оболонках нових та наднових зір.

В 1941—43 розробив нову теорію поглинання світла в каламутних середовищах (Сталінська премія, 1946). Відкрив і вивчив зоряні асоціації (Сталінська премія, 1950).

Під керівництвом Амбарцумяна в Бюраканській обсерваторії виконано важливі дослідження з позагалактичної астрономії.

Відзнаки і нагороди

trumb
trumb

Почесний член Національною АН США (1959), Лондонського королівського товариства (1969), низки інших академій наук і наукових товариств, віце-президент (1948—1955) і президент (1961—1964) Міжнародного астрономічного союзу, президент Міжнародної ради наукових союзів (1968—1970, 1970—1972).

Двічі Герой Соціалістичної Праці (1968, 1978). 4 ордени Леніна, Орден Жовтневої революції, Орден Трудового Червоного Прапора, Орден «Знак Пошани», Орден Кирила і Мефодія 1 ступеня (НРБ).

Державні премії СРСР (1946, 1950).

Золота медаль ім. М. В. Ломоносова АН СРСР (1971), Золоті медалі Лондонського королівського астрономічного товариства (1960) і Словацькою АН, медалі ім. П. Ж. С. Жансена Французького астрономічного товариства (1956), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1959), ім. Р. Л. Ф. Гельмгольца Німецької АН в Берліні (1971).

Почесний громадянин Тбілісі (1982).[15]

2009 року на честь вченого заснована Міжнародна наукова премія імені Віктора Амбарцумяна президента Вірменії.

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в г д е ж и к Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — 1974. — Т. 6. — С. 109–110.
  3. ↑ а б в г д е ж и Вірменська коротка енциклопедія — 1990. — Т. 3.
  4. ↑ Massevitch A. G. Viktor Amazaspovich Ambartsumian
  5. ↑ Ambartsumian R. V. A life in astrophycis. Selected papers of Viktor A. Ambartsumian // Astrophysics — Springer Science+Business Media, 1998. — Vol. 41, Iss. 4. — P. 328–330. — ISSN 0571-7256; 1573-8191 — doi:10.1007/BF02894658
  6. ↑ The Modern Physics of Compact Stars — Volkswagen Foundation.
  7. ↑ Litvinov V. G., Medvedev N. G. Some optimal and inverse problems for orthotropic noncircular cylindrical shells // Journal of Optimization Theory and Applications — Springer Science+Business Media, 1984. — Vol. 42, Iss. 2. — P. 229–246. — ISSN 0022-3239; 1573-2878 — doi:10.1007/BF00934298
  8. ↑ Armenia famous native sons and daughters
  9. ↑ Halton C. Arp, Astronomer Who Challenged Big Bang Theory, Dies at 86 // The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2014. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  10. ↑ а б в г д е ж и к л Архів історії математики Мактьютор
  11. ↑ а б Czech National Authority Database
  12. ↑ https://doi.org/10.1098/rsbm.1998.0002 — С. 31.
  13. ↑ https://council.science/6-administration-governance/
  14. ↑ http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-49360.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
  15. ↑ Гордость нашего города // Мерія Тбілісі(рос.)

Література

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Р. Родригес (1977). Амбарцумян Виктор Амазаспович. Астрономы (Биографический справочник) (російською). на сайте Астронет. Киев: «Наукова Думка». Архів оригіналу за 17 вересня 2010. Процитовано 2 червня 2010. 

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
BIBSYS: 90173329, 90164795 · BNF: 122081469 · BPN: 59610459 · CiNii: DA04006905 · CONOR.SI: 264816739 · CONOR.SR: 22493031 · ERRR: a11839582 · FAST: 123400 · Freebase: /m/02xm80 · GND: 122208242 · ISNI: 0000000118675725 · J9U: 987007262348305171 · LCCN: n83827406 · LIBRIS: 64jlnsfq405t9vd · LIH: LNB:CGkx;=B9 · LNB: 000203404 · MAK: 9810685275205606 · NCF: ncf10721591 · NKC: jn20000600183 · NLP: a0000001771335 · NSK: 000165783 · NTA: 072908270 · NUKAT: n95004561 · RERO: 02-A000006578 · SELIBR: 218452 · SUDOC: 030722594 · UCAL: 8607 · VIAF: 93188005 · WorldCat: lccn-n83827406
А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 
Двічі Герої • Тричі Герої