Амін Маалуф

Амін Маалуф
фр. Amin Maalouf
Ім'я при народженні	араб. أمين رشدي معلوف[1]
Народився	25 лютого 1949(1949-02-25) (75 років) Бейрут, Ліван
Громадянство	Франція
Діяльність	журналіст, письменник, лібретист, письменник наукової фантастики, прозаїк-романіст
Сфера роботи	література[2], роман і історичний роман
Alma mater	Коледж Нотр-Дам-де-Джамхурd і Saint Joseph University of Beirutd
Мова творів	французька
Жанр	роман (жанр)
Magnum opus	The Rock of Taniosd, Leo Africanusd, Samarkandd, Хрестові походи очима арабів, The Gardens of Lightd, In the Name of Identityd, Balthasar's Odysseyd, The First Century after Beatriced і Ports of Calld
Членство	Французька академія[3] і Q130758335?
Батько	Rushdi Maaloufd
Мати	Odette Maaloufd
Брати, сестри	Hind Maaloufd
У шлюбі з	Andrée Maaloufd
Нагороди	honorary doctor of the Rovira i Virgili Universityd почесний доктор Католицького університету Лувенаd honorary doctorate from the American University of Beirutd Franco-Arabic Friendship Awardd (1986) Paul Flat Prized (1987) Prix Maison de la Pressed (1988) Гонкурівська премія (1993) Міжнародна премія Ноніноd (1998) Європейська премія Шарля Вейонна за есеїстику (1999) Q3405636? (2000) Premis Internacionals Terenci Moixd (2005) Vauban Prized (2023) Міжнародна премія Каталоніїd (26 листопада 2024)
Сайт: aminmaalouf.org
Амін Маалуф у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

|Ukrcenter= |Примітки=

Амін Маалуф (фр. Amin Maalouf; нар. 25 лютого 1949, Бейрут) — французький письменник ліванського походження.

Амін Маалуф народився в освіченій франкомовній родині, що походить від давнього арабського клану християн Маалуф. Батько — журналіст, поет і художник. Предки Аміна з боку батька — представники Мелькітської греко-католицької церкви та пресвітеріани, з боку матері — мароніти зі Стамбулу^[6]. Дитинство провів у Бейруті, де відвідував єзуїтську школу Нотр-Дам де Жамур. Після школи вступив до приватного університету Святого Йосипа в Бейруті, де вивчав соціологію. По закінченні університету працював журналістом для арабської газети «Ан-Нагар» (День).

З 1976 року разом з родиною мешкає у Франції. У 1970—1980 роки був головним редактором французької газети «Жен Афрік» (Молода Африка). Паралельно писав прозу. Як журналіст відвідав кілька десятків країн. З 1985 року вирішив повністю присвятити себе письменницькій праці.

Романи Маалуфа часто присвячені історичним подіям. 1993 року його роман «Скеля Таніос» був відзначений Гонкурівською премією. Твори перекладено на двадцять сім мов. 2010 року одержав премію Принца Астурійського.

• Les Croisades vues par les Arabes (1983) (ISBN 2-7096-0547-3)
• Léon l'Africain (1986, роман про життя Лева Африканського),
• Samarcande (1988)
• Les Jardins de lumière (1991)
• Le I^er Siècle après Béatrice (1992)
• Le rocher de Tanios (1993; Скеля Таніоса , Гонкурівська премія)
• Les Échelles du Levant (1996; Брама Леванту )
• Le Périple de Baldassare (2000; Мандрівка Бальдасара)
• L'Amour de loin (2001; Далека любов , роман було взято за основу опери Кайї Сааріахо)
• Origines (2004)
• Les désorientés, (2012, ISBN 978-2-246-77271-2)

• Самарканд. — К.: Пор-Рояль, 2008. — 384 с. — (Серія «Лауреати літературних Премій»). — ISBN 966-7068-14-4.

• Лауреат престижної літературної нагороди Франції Гонкурівської премії (1993).
• Європейська премія за есе імені Шарля Вейона (1999).
• Премія Принца Астурійського (2010).
• З 2011 року став членом Французької академії.

• Amin Maalouf Site офіційний сайт Аміна Маалуфа.