Антоній Малецький

Антоній Малецький
Antoni Małecki
Народився	16 липня 1821(1821-07-16) Об'єзєже, нині ґміна Оборники, Оборницький повіт, Великопольське воєводство, Польща
Помер	7 жовтня 1913(1913-10-07) (92 роки) Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Країна	Австро-Угорщина
Національність	поляк
Діяльність	геральдист, професор, політик, медієвіст, класичний філолог, викладач університету, історик літератури, мовознавець, славіст, драматург
Alma mater	Берлінський університет
Галузь	історія літератури, мовознавство, класична філологія, геральдика
Заклад	Ягеллонський університет, Львівський університет, Інсбруцький університет
Посада	ректор Львівського університету 1872—1873
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філології
Членство	Познанське Товариство приятелів наукd  Академія знаньd  Польське наукове товариство у Львові  Краківське наукове товариствоd[1]
Автограф
Антоній Малецький у Вікісховищі

Антоній Малецький (пол. Antoni Małecki; 16 липня 1821, Об'єзєже біля Познані — 7 жовтня 1913, Львів) — польський історик літератури, історик-медієвіст, мовознавець, класичний філолог, геральдист, драматург, ректор Львівського університету (1872—1873), професор Ягеллонського, Львівського та Інсбруцького університетів, депутат Галицького крайового сейму, почесний громадянин Львова.

У 1841 році закінчив гімназію св. Марії Магдалини в Познані і вступив на навчання в Берлінський університет. Вивчав філологію під керівництвом Карла Людвіга Мішле та історію в Леопольда фон Ранке. У грудні 1844 року захистив докторат з філології на підставі праці про школу Платона. У лютому 1845 року в Берліні склав іспит на вчителя гімназії. Того ж року став викладачем польської, латинської і грецької мов та історії в гімназії св. Марії Магдалини в Познані.

У 1850—1852 роках був надзвичайним професором класичної філології в Краківському університеті. 1853—1854 — викладач польської мови в міські реальній школі в Познані, 1854—1856 — професор класичної філології Інсбруцького університету. Від 1856 року — звичайний професор на кафедрі польської мови і літератури Львівського університету, також викладав історію. Від 1864 року був членом австрійської Шкільної ради (нім. Unterichtsrat) у Відні. Співорганізатор і член галицької Шкільної крайової ради. У 1872—1873 роках був ректором Львівського університету. У грудні 1874 року перейшов на емеритуру.

Пов'язаний з Оссолінеумом: у 1869—1872 і 1882—1913 роках був заступником куратора закладу. Від 1871 року працював у міській раді Львова. У 1872 році став членом Академії знань; член-кореспондент Сербського Наукового Товариства в Белграді. Довголітній посол до Галицького крайового сейму (1876—1889), а в 1881 році став дожиттєвим членом австрійської Палати панів (Herrenhaus) у Райхсраті. Співзасновник Польської матиці у Львові, від 1888 року очолював її Виконавчу раду.

У 1873—1893 роках — співвидавець серії «Monumenta Poloniae Historica» (Пам'ятки історії Польщі). Почесний член Познанського товариства приятелів наук^[2]. У 1901 році став головою новозаснованого у Львові Товариства підтримки польської науки^[3] і очолював його впродовж 12 років до дня своєї смерті^[4].

Антоній Малецький помер 7 жовтня 1913 року у Львові, похований на 67 полі Личаківського цвинтаря.

• Почесний громадянин Львова (21 січня 1892)
• Доктор honoris causa Ягеллонського університету (1892)
• Ще за його життя одну із вулиць Львова названо ім'ям Антонія Малецького (сьогодні вулиця Григоровича)
• Іменем Антонія Малецького названі вулиці в Познані, Ольштині, Сяніку (тепер вулиця Генерала Сікорського)^[5][6]
• Публічна бібліотека міста міста і ґміни Оборники названа на честь Антонія Малецького.

• Драми:
  • «List żelazny» (1854),
  • «Grochowy wieniec, czyli Mazury w Krakowie» (1855),
• Філологічні праці:
  • «Juliusz Słowacki jego życie i dzieła w stosunku do współczesnej epoki», t. 1—2 (1866—1867),
  • «Jana Kochanowskiego młodość» (1883),
  • «Gramatyka języka polskiego»,
  • «Gramatyka historyczno-porównawcza języka polskiego» (1879)
• Історичні праці:
  • «Co rozumieć o runach słowiańskich i autentyczności napisów na mikorzyńskich kamieniach»^{[недоступне посилання з червня 2019]} (1872),
  • «Panowanie Bolesława Krzywoustego» (1873),
  • «Biskupstwa w pierwotnej epoce Polski oraz klasztory w Polsce w obrębie wieków średnich» (1875),
  • «Z przeszłości dziejowej pomniejsze pisma», Tom 1, Tom 2. — (Краків 1897 (перше видання 1875),
  • «Studia heraldyczne» Tom 1 [Архівовано 3 червня 2010 у Wayback Machine.], Tom 2 (1890),
  • «Lechici w świetle historycznej krytyki» 1897, вид. 2 (1907)
  • «W kwestii fałszerstw dokumentów» (1904),
  • «Wybór mów staropolskich świeckich sejmowych i innych»,

• Leon Gustaw Dziubiński. Poczet prezydentów, wiceprezydentów i obywateli honorowych miasta Lwowa [Архівовано 31 травня 2016 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1896. — S. 21—22. (пол.)
• Oskar Halecki. Antoni Małecki jako badacz dziejów piastowskich. // Kwartalnik Historyczny. — 1914. — Z. 1. — S. 1—26. (пол.)
• Bronisław Gubrynowicz. Antoni Małecki 1821—1913. — Lwów, 1920. (пол.)
• Paweł Anders. Patroni wielkopolskich ulic. — Poznań : Wydawn. Wojewódzkiej Biblioteki Publicznej i Centrum Animacji Kultury, 2006. — ISBN 9788387816766. (пол.)

• Piotr Czartoryski-Sziler. [[https://web.archive.org/web/20160304080530/http://www.lwow.home.pl/naszdziennik/malecki.html Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Antoni Małecki — legendarny strażnik polszczyzny // Nasz Dziennik [дата доступу 24 лютого 2017] (пол.)
• Antoni Małecki, стаття у WIEM [Архівовано 3 травня 2007 у Wayback Machine.]. (пол.)