Ян Чекановський

Ян Чекановський
пол. Jan Czekanowski
Народився	6 жовтня 1882(1882-10-06)[1][2]  Ґлухув, Груєць, Груєцький повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща[3]
Помер	20 липня 1965(1965-07-20)[3][2]  (82 роки) Щецин, Польська Народна Республіка[3]
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна	Республіка Польща
Діяльність	мандрівник-дослідник, антрополог, мовознавець, статистик, фотограф
Alma mater	Цюрихський університет
Галузь	культурна антропологія
Заклад	Університет імені Адама Міцкевича у Познані
Посада	ректор Львівського університету
Науковий ступінь	професор
Відомі учні	Jan Kowalczykd[4]
Аспіранти, докторанти	Stanisław Klimekd
Членство	Польське наукове товариство у Львові  Polish Ethnological Societyd  Wrocław Scientific Societyd  Польська академія наук  Всеслов'янський антифашистський комітет
Партія	Національна ліга[d]
Діти	Anna Czekanowska-Kuklińskad
Нагороди
Ян Чекановський у Вікісховищі

Ян Чекановський (пол. Jan Czekanowski; 6 жовтня 1882(18821006) — 20 липня 1965, Щецин, Польська Народна Республіка) — польський антрополог, мовознавець й етнограф. Член Польської Академії Наук. Ректор Львівського університету імені Яна-Казимира в 1934—1936 роках.

Син Вікентія й Амелії (до шлюбу Гутке) навчався у гімназії Войцеха Гурського у Варшаві. Закінчив університет у Цюриху, Швейцарія. У 1906 році здобув ступінь доктора наук. Працював у Берлінському музеї з 1906 до 1910 року. Учасник експедиції до Африки герцога Мекленбургского. Освоїв знання з африканістики. Вивчав народи Конго^[5].

У 1909 році розробив метод «діагоналізації» матриці різниці та графічного зображення кластерів вздовж головної діагоналі матриці різниці. Сутність цього методу полягає у тому, що всю амплітуду отриманих величин подібності розбивають на ряд класів, а потім у матриці величин подібності замінюють ці величини штрихуванням, різною для кожного класу, причому зазвичай для вищих класів подібності застосовують темніше штрихування. Потім, змінюючи порядок описів у таблиці, домагаються, щоб подібні описи виявилися поруч^[6].

З 1911 до 1913 року працював у Музеї антропології у Петербурзі. З 1913 року професор антропології у Львівському університеті. У 1934 році призначений на посаду ректора Львівського університету^[5].

Під час німецької окупації Львова врятував польсько-литовську гілку караїмів. Професор Чекановський переконав німецьких «расологів», що караїми тюркського походження, хоча і сповідують юдаїзм. Це допомогло караїмському народу уникнути знищення під час Голокосту^[5].

У 1945 році розпочав працювати у Католицькому університеті міста Люблін. З 1946 року і до своєї смерті працював на кафедрі антропології у Познані. З 1959 року до 1965 року постійний член Польського антропологічного клубу^[5].

Основні праці присвячені антропогенному складу Європи та Центральної Африки. Антропології Польщі, східної Прибалтики, расовій проблемі етногенезу слов'ян та інших народів Центральної Європи.

У місті Щецин встановлено пам'ятник.