Аркадій (візантійський імператор)

Аркадій
лат. Flavius Arcadius Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Римський Імператор
січень 393 — 395 Авґуст з його батьком, 395 — 1 травня 408 імператор Східної Римської імперії з його братом Гонорієм на заході. — 1 травня 408
Попередник: Феодосій І
Спадкоємець: Феодосій II
 
Народження: 1 січня 377 Редагувати інформацію у Вікіданих
Римська Іспанія, Римська імперія
Смерть: 1 травня 408[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих (31 рік)
Константинополь, Східна Римська імперія
Країна: Східна Римська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Стародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Династія Теодосіяd Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Феодосій Великий[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Елія Флацилла Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Елія Євдоксія[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Пульхерія Редагувати інформацію у Вікіданих, Феодосій II Редагувати інформацію у Вікіданих, Arcadia[d] Редагувати інформацію у Вікіданих, Flaccillad Редагувати інформацію у Вікіданих і Marinad Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Фла́вій Арка́дій (грец. Ἀρκάδιος, лат. Flavius Arcadius; близько 377 у Іспанії — 1 травня 408 у Константинополі) — імператор східної частини Римської імперії і після її поділу вважається першим імператором Східної Римської імперії, що правив від 392 до 408 року.

Походження

Аркадій був старшим сином імператора Феодосія І та Елії Флацілли і братом імператора західної частини імперії — Гонорія. У січні 383 року його батько надав Аркадію титул Августа і зробив тим його співправителем імперії. По смерті батька та розпаду імперії на дві частини, Аркадій у віці 18 років зайняв трон східної частини Римської імперії. Щоправда, деякі заходи він здійснював разом із братом — правителем західної імперії, зокрема зберігся їхній спільний едикт про покарання контрабандистів, які продавали сіль за ціною нижчої від державної[5].

Правління

Flavius Arcadius на солідусі.

Початок його правління позначено спробами проводити самостійну політику і відсунути на другий план могутнього політика і радника — Руфіна. Аркадій ставить себе як християнський правитель і видає декілька законів проти єресей. Він одружується 27 квітня 395 року з Елією Євдоксією, дочкою Флавія Баутона, колишнього Magister militum у Граціана. Однак і це не дає йому переваг проти Руфіна.

Руфін не був улюбленцем у армії і був вбитий при проведенні параду. Його місце зайняв Євтропій, який був незабаром страчений (399). У 400 році повстання вестготів на чолі із Гайною було придушене лояльними військами під управлінням Фравітти.

У цей час Східна Римська імперія мусила також протистояти натиску численних варварських племен. З 395 по 397 роки гуни спустошили східні провінції. Вестготи під керівництвом Аларіха не раз глибоко проникали у територію імперії. Однак Аркадій знаходив сили і вміння протистояти численним нападам.

На вимогу дружини у 403 році Аркадій вислав у вигнання Івана Золотоустого, який непрямо критикував стиль життя імператриці у надмірних розкошах. Іван — один з найвизначніших теологів християнства помер у вигнанні 14 вересня 407 року. Папа Інокентій I та Гонорій просили Аркадія повернути з вигнання Івана.

По смерті Євдоксії у 404 році вплив на імператора отримав префект преторіанців Антемій, у тіні влади якого і ховався імператор. Антемій показав свою компетенцію після встановлення мирних стосунків із Сасанідами, що значно покращило становище імперії.

Аркадій помер 1 травня 408 у досить молодому віці із невстановлених причин. Його син і співправитель (з 402), Феодосій II зайняв трон Східної Римської імперії.

Канонізація

Святий у Єрусалимській православній церкві.

Примітки

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б Любкер Ф. Arcadius // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 126.
  4. ↑ Любкер Ф. Eudoxia // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 501.
  5. ↑ Мустафін О. Смачні пригоди. Екскурсії власною кухнею. К., 2020, с.73

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Arcadius


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.