Ашкеназі Володимир Давидович

Ашкеназі Володимир Давидович
Основна інформація
Дата народження	6 липня 1937(1937-07-06)[1][2][…] (87 років)
Місце народження	Горький, РРФСР, СРСР[4]
Роки активності	1945 — тепер. час
Громадянство	Росія  Ісландія
Професії	класичний піаніст, диригент, композитор, піаніст
Освіта	Центральна музична школа і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Вчителі	Оборін Лев Миколайович[5]
Інструменти	Фортепіано
Жанри	класична музика
Лейбли	Decca Records
Нагороди	Artis Bohemiae Amicisd (24 серпня 2009) Queen Elisabeth Competition laureated (1956) почесний доктор Університету Сіднеюd почесний доктор Королівського коледжу музикиd (2015) Sibelius Medald
Діти (5 )	Dimitri Ashkenazyd
vladimirashkenazy.com/index.php
Файли у Вікісховищі

Ашкена́зі Володимир Давидович (*6 липня 1937) — радянський (до 1962) та ісландський (з 1969) піаніст і диригент. Живе в Швейцарії. Семиразовий лауреат премії «Греммі».

Народився в м. Горький (нині — Нижній Новгород) у сім'ї естрадного піаніста, єврея за походженням, Д. В. Ашкеназі. В 1960 закінчив московську консерваторію як піаніст в класі Л. Оборіна. У 1955 завоював 2-ю премію на Міжнародному конкурсі піаністів імені Ф. Шопена в Варшаві, в 1956 — 1-у премію на Міжнародному конкурсі імені королеви Єлизавети (Брюссель), а в 1962 — 1-у премію на Міжнародному конкурсі ім. П. І. Чайковського у Москві (поділив з Джоном Огдоном). У 1958 виступав із концертами в США, у 1962 вперше виступив у Лондоні. В 1963 емігрував до Великої Британії, де почав виступати й як диригент. У 1972 отримав ісландське громадянство. З 1981 диригент, а з 1987 — головний диригент і художній керівник Королівського філармонічного оркестру в Лондоні. З 1989 одночасно диригує Симфонічним оркестром Західного Берліна (нині Берлін). Гастролює в різних країнах світу.

Наразі — Президент Рахманіновського товариства^[6].

Народився в сім'ї відомого естрадного піаніста Давида Ашкеназі, мати — Євстолія Григор'ївна (до шлюбу Плотнова).

Рано проявив музичні здібності і в 1945 році вступив у Центральну музичну школу.

Перший сольний концерт Ашкеназі в Великій залі Московської консерваторії, складений виключно з творів Шопена, відбувся в квітні 1955 року, у тому ж році він вступив до Консерваторії в клас Льва Оборіна (асистентом у класі був Б. Я. Землянський, вклад якого в своє становлення як піаніста високо оцінює сам Володимир). Ашкеназі вважає своїми головними вчителями А. Сумбатян, Л. Оборіна й Б. Землянського.

Наступного року піаніст досягає першого великого міжнародного успіху: йому присуджена друга премія на Конкурсі імені Шопена в Варшаві й перша — на Конкурсі королеви Єлизавети в Брюсселі. У 1957 році відбулись його перші закордонні гастролі в Німеччині.

У 1962 році Ашкеназі завоював першу премію на Другому Міжнародному конкурсі імені Чайковського в Москві, розділивши її з англійцем Джоном Огдоном.

Рік по тому, після свого дебюту в Лондоні, Ашкеназі вирішив не вертатися на батьківщину й разом з дружиною — ісландською піаністкою Торун Софієй Йоханнесдоттир (випускницею Московської консерваторії) і сином переїжджає в Англію. У 1963 р. в Лондоні був удостоєний Міжнародної музичної премії Гаррієт Коен.

У 1969 році сім'я переїхала в Ісландію, де Ашкеназі почав диригентську кар'єру. У різні роки він керував Лондонським філармонічним оркестром, Королевським філармонічним оркестром (з 1987 по 1994), Клівлендським симфонічним оркестром, оркестром Берлінського радіо та ін. В наші дні Ашкеназі продовжує свою музичну кар'еру й багато гастролює в різних країнах світу як піаніст і диригент.