Базиліка Святого Павла за мурами
| Базиліка Святого Павла за мурами фр. Basilique Saint-Paul-hors-les-Murs[1] | |
|---|---|
|
| |
| 41°51′31″ пн. ш. 12°28′38″ сх. д. / 41.8586111111387780° пн. ш. 12.47722222224977884° сх. д.Координати: 41°51′31″ пн. ш. 12°28′38″ сх. д. / 41.8586111111387780° пн. ш. 12.47722222224977884° сх. д. | |
| Країна |
 Італія[2] |
| Розташування | Рома Капіталеd |
| Тип |
велика базиліка Папська базиліка[d] парафіяльна церква місцева партикулярна церкваd патріарша базиліка[d] abbey churchd і former cathedrald |
| Стиль | ранньохристиянська архітектураd |
| Архітектор | Луїджі Полеттіd |
  Базиліка Святого Павла за мурами Базиліка Святого Павла за мурами (Італія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Базиліка Святого Павла за міськими мурами (італ. Basilica di San Paolo fuori le Mura; Базиліка Сан-Паоло-фуорі-ле-Мура) — одна з чотирьох великих, або патріарших, базилік Рима (поряд з Собором св. Петра, Базиліка в св. Івана в Латерано і базилікою Санта-Марія-Маджоре) та двох базилік в Ассізі римо-католицької церкви. На відміну від усіх інших, розташована за Авреліановим муром, у південній частині Рима. У 1980 р. внесена до Списку світової спадщини.
Історія
Назва базиліки походить від місця її розташування, що знаходиться за античним Авреліановим муром, який зберігся до сьогодні. Апостола Павла, як римського громадянина схопили і доправили до Рима, де його стратили у 67 році — відтяли голову. Поховали його за межами міста у місці, що називалось лат. ad aquas salvias (на водах життя), сьогодні Tre Fontane (три джерела) недалеко Остійської дороги. Християни добре знали могилу апостола. Як це видно з копії накриття гробу в нього опускали речі для посвячення. За завданням імператора Констянтина над гробом апостола Павла збудували першу базиліку і освятили близько 324 року. Пізніше, у 386 році її суттєво збільшили.
Архітектура
Ця єдина антична церква збереглася до 1823 року. Однак у ніч з 15 на 16 липня того року вона сильно пошкоджена вогнем. Архітектор Луїджі Полетті відбудував базиліку використавши частини будови, що збереглися. У 1854 році її, новозбудовану, освятив папа Пій IX.
|
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №91-01391 (англ.) |
На початку XX століття за проєктом Г. Гальдеріні перед головним фасадом добудовано чотирикутний зал з колонами, посередині якого стоїть статуя апостола Павла. Фасад прикрашено мозаїкою з вироблений у цехах у Ватикані. На вході знаходяться Святі двері (італ. Porta Sacra).
Балдахін, що знаходиться над могилою апостола Павла, виготовив у XIII столітті Арнольфо ді Камбіо. Під вівтарем міститься власне могила апостола Павла. Над ними знаходиться тріумфальна арка V століття — подарунок імператриці Галли Плацидії. Арка, балдахін та аспіс прикрашено мозаїкою XIII століття. Алебастрові вікна — подарунок принца Мохамеда Алі з Єгипту, а малахітовий вівтар — російського царя Миколи I.
Над колонами розташовуються портрети 265 пап. Портрети до XVI століття — уявні зображення.
Розміщення
Базиліка розташовується на Остійській дорозі (Via Ostiensis) 2 км на південь від «Порта Сан Паоло». Метро — зупинка Basilica San Paolo лінії В.
Галерея
-
Внутрішнє оздоблення -
Внутрішнє оздоблення -
Внутрішнє оздоблення -
-
Святі двері -
-
-
-
Копія віка (покришки) домовини апостола Павла -
Статуя апостола Павла -
Поземна проєкція базиліки
Примітки
- ↑ Vasari G. Le vite de' piu eccellenti pittori, scultori, e architettori: Scritte da M. Giorgio Vasari pittore et architetto aretino, di nuovo dal medesimo riviste et ampliate con i ritratti loro et con l'aggiunta delle vite de' vivi, et de' morti dall'anno 1550. insino al 1567. — 2 — Firenze: 1841. — P. 283.
- ↑ archINFORM — 1994.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Базиліка Святого Павла за мурами
- Дієцезія Базиліки Святого Павла за міськими мурами [Архівовано 1 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- Віртуальний перегляд [Архівовано 21 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||||||
|
