Сант-Іньяціо
Сант-Іньяціо | |
---|---|
![]() | |
41°53′57″ пн. ш. 12°28′47″ сх. д. / 41.89904° пн. ш. 12.47973° сх. д. | |
Країна | ![]() ![]() |
Розташування | Рим[1] ![]() |
Тип | церква костел і Єзуїтський костелd ![]() |
Стиль | бароко і бароко ![]() |
Архітектор | Orazio Grassid ![]() |
Засновник | Ludovico Ludovisid ![]() |
Дата заснування | 2010 ![]() |
![]() ![]() |
Сант Іньяціо (італ. Sant'Ignazio di Loyola a Campo Marzio) — барокова церква ордена єзуїтів у Римі, присвячена Ігнатію Лойолі, засновнику ордена єзуїтів, канонізованого у 1622.
Історія
Церква була побудована на кошти кардинала Лудовіко Лудовісі, племінника папи Григорія XV, за ескізами Карло Мадерно під керівництвом єзуїта Р. Ораціо Грассі у 1626—1650. План церкви з численними капелами нагадує Іль Джезу. В інтер'єрі примітний фресковий розпис стелі "Тріумф св. Ігнатія Лойоли "(1690) роботи художника і математика Андреа Поццо, що створює на плоській стелі церкви ілюзію купола. Фрески у апбиді зображують життя і діяння св. Ігнатія. У церкві Сант Іньяціо знаходяться надгробки двох шанованих єзуїтів: святого Алоїзія і св. Івана Берхмана (покровителів молоді та студентів). Церква є титулярною дияконією.
Титулярна церква
З лютого 2001 кардинал-дияконом з титулом S. Ignatii de Loyola in Campo Martio є Роберто Туччі. Він же є Кардинал-священик Pro hac vice з титулом цієї церкви з 21 лютого 2011[2].
Галерея
-
Ілюзорний купол зі сценою вознесіння св. Ігнатія
-
Надгробок Григорія XV
-
Рельєф вівтара
-
Надгробок святого Алоїза
-
Надгробок святого Івана Берхмана
-
Скляний надгробок св. кардинала Белларміно
Примітки
- ↑ а б dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ catholic-hierarchy.org