Бруно Латур

Бруно Латур
фр. Bruno Latour
Бруно Латур на лекції в Гетеборзькому університеті, 31 травня 2005 року.
Народження	22 червня 1947(1947-06-22) Бургундія
Смерть	8 жовтня 2022(2022-10-08) (75 років) XIII округ Парижа, Париж, Іль-де-Франс, Франція[1] рак підшлункової залози[2]
Громадянство (підданство)	Франція
Проживання	Париж
Знання мов	французька[3][4][5] і англійська
Ім'я при народженні	Бруно Латур
Діяльність	антрополог, соціолог, професор, письменник
Викладав	Інститут політичних досліджень, Centre de Sociologie de l'Innovationd, Консерваторія мистецтв і ремесел і Гірнича школа Парижа
Член	Американська академія мистецтв і наук[6], Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії, Данська королівська академія наук і Британська академія
Школа / Традиція	Акторно-мережева теорія
Alma mater	Tours Universityd (1975)[7], Вища школа соціальних наук (1987), Lycée Saint-Louis-de-Gonzagued, Tours Universityd і Університет Бургундіїd (1972)[8]
Зазнав впливу	Альгірдас Греймас, Габріель Тард
Посада	Director of SPEAPd і головний науковий співробітникd
Конфесія	католицтво[9]
Батько	Louis-Noël Latourd
Брати, сестри	Louis Latourd і Mireille Chalvon-Demersayd
У шлюбі з	Chantal Latourd
Діти (3)	Robinson Latourd
Нагороди	премія Людвіга Гольберга (2013) Професура Альберта Великогоd (2015) премія Зіґфріда Унзельда (2008) John Desmond Bernal Prized (1992) Q131172444? (1992) honorary doctorate of Lund Universityd (1996) почесний доктор Лозанського університетуd (2006) Почесний доктор Монреальського університетуd (2008) honorary doctor of the University of Gothenburgd (2008) doctor honoris causa of the University of Warwickd (2009) honorary doctor of the University of Edinburghd (2016) prix Raymond-de-Boyer-de-Sainte-Suzanned (2014) prix de l'Académie catholique de Franced (2016) премія Кіото в галузі мистецтв і філософії (2021)
bruno-latour.fr
Бруно Латур у Вікісховищі

Бруно Латур (фр. Bruno Latour; 22 червня 1947, Бургундія — 8 жовтня 2022, Париж) — французький соціолог й антрополог науки, філософ. Відомий своїми працями в галузі досліджень науки та технологій^[en]. Разом з Мішелем Каллоном та Джоном Ло розробив оригінальний підхід до соціальних досліджень під назвою акторно-мережева теорія.

У 2012 був нагороджений французьким Орденом Почесного легіону.

13 березня 2013 року він був оголошений переможцем Премії Гольберга 2013 року.

У 2021 році отримав Премію Кіото в галузі мистецтв і філософії в категорії "Думка та етика".^[10]

• Латур Б. Про деякі емоційні наслідки капіталізму [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.] / пер. з англ. А. Дейнеки, під ред. Т. Цимбала // Всеукраїнський соціологічний часопис "СВОЄ". — 2015. — № 1(11). — C. 36-49.
• Бруно Латур. Після санітарної кризи — кліматична [Архівовано 7 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Політична критика.
• Латур, Брюно; Колгас, Рем та ін. А комусь ще подобаються міста? Екологія проти модернізації. — К.: IST Publishing, 2021. — 164 с.

У 2017 підписав петицію до президента Росії з вимогою звільнити українського режисера Олега Сенцова^[11]

• Офіційний вебсайт Бруно Латура [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.