Буський район
Буський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Львівська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Львівська область | ||||
Код КОАТУУ: | 4620600000 | ||||
Утворений: | 8 вересня 1966 | ||||
Населення: | ▬ 46 244 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 856 км² | ||||
Густота: | 54.0 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3264 | ||||
Поштові індекси: | 80500—80565 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Буськ | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 24 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 80 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Вебсторінка: | Буська РДА Буська райрада | ||||
Адреса: | 80500, Львівська обл., Буський р-н, м. Буськ, вул. Львівська, 2 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Буський район у Вікісховищі |
Бу́ський райо́н — колишній район України на північному сході Львівської області. Районний та адміністративний центр — місто районного значення Буськ (старовинна назва Бужськ). Знаходиться за 51 км від м. Львова, уздовж сучасної автостради E40 (Київ-Чоп). Населення становить 46 244 особи (на 1 січня 2019). Площа району 856 км². 83 населених пункти (1 місто, 2 селища, 80 сіл) входять до складу міської (Буської), двох селищних (Красненської, Олеської) та 24 сільських рад.
Географія
Радехівський район | ||
Кам'янка-Бузький район | Бродівський район | |
Пустомитівський район | Золочівський район |
Історія
17 січня 1940 року утворено Буський район.
У 1959 році до Буського району включені частини території ліквідованих Красненського району і Новомилятинського районів[1].
У 1962 році до складу району увійшов Олеський район. Так, у 1963 р. район був ліквідований. У кінці 1966 р. Буський район почав заново функціонувати.
Історія Буська
Про Буськ як першу письмову згадку йдеться у літописній оповіді «Повість временних літ» (1097 р.). Місто згадується як таке, що вже існувало. Від цього часу і до кінця ХІІ ст. місто перебувало в руках різних господарів. У ХІІІ ст. добре укріплене місто-фортеця Буськ відіграло роль форпосту на рубежах Волинського, а згодом і Галицько-Волинського князівства.
У другій половині XIV ст. місто, як і вся Галицька земля, опинилося під владою Польщі. На початку XV ст. воно стало важливим торговельним і ремісничим центром. Уже в 1411 р. Буськ одним із перших у Галичині отримав Магдебурзьке право. Невід'ємним атрибутом міського самоуправління став герб міста, на якому зображено бузька (лелеку). Цей птах був найпопулярніший, і тому почав символізувати цей край.
Будучи розміщеним неподалік Чорного шляху, яким татари здійснювали грабіжницькі напади на Україну, Буськ почав зростати як оборонний центр уже з другої половини XV ст.
Вигідне розташування значною мірою сприяло швидкому його відродженню. У 1539—1641 рр. з'явилась перша папірня, на папері якої надруковано «Острозьку Біблію» (1581 р.) Івана Федоровича (Федорова). У 1746 р. вже діяв цех різників, засновано було цех ткачів. У наступному столітті — цехи кушпірський, кравецький, пивоварний. Культурно-національному відродженню сприяло Буське Миколаївське братство, яке виступало проти обмежень польських феодалів. У 1772 р., після першого поділу Польщі, Буськ опинився під владою Австрії, під якою перебував аж до розпаду Австро-Угорської Імперії в 1918 р.
З 1919 по 1939 Буськ, як і вся Західна Україна, перебував під владою Польщі. У вересні 1939 р. місто стало радянським, органи влади націоналізували підприємства, конфіскували поміщицькі землі. 1 липня 1941 р. місто захопили німецькі війська, які завдали Буську великих збитків. 18 липня 1944 р. радянські війська знову увійшли в Буськ. Почалась відбудова зруйнованого міста. Водночас репресії і арешти тих, хто підтримував визвольну боротьбу УПА.
У повоєнні роки адміністративний статус Буська сприяв (хоч і незначному) його розвитку.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіальний устрій Буського району охоплював 1 міську раду, 2 селищні ради та 24 сільські ради, що об'єднували 93 населені пункти і підпорядковані були Буській районній раді. Адміністративним центром — місто Буськ[2].
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 23 681 | 5061 | 3638 | 7348 | 4692 | 2795 | 147 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 27 188 | 4876 | 3590 | 6872 | 5724 | 5619 | 507 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 50427 | 99,13 % |
росіяни | 280 | 0,55 % |
поляки | 75 | 0,15 % |
білоруси | 22 | 0,04 % |
інші | 67 | 0,13 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 50546 | 99,36 % |
російська | 239 | 0,47 % |
польська | 22 | 0,04 % |
білоруська | 13 | 0,03 % |
угорська | 10 | 0,02 % |
інші | 41 | 0,08 % |
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Буського району було створено 62 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 80,67 % (проголосували 29 706 із 36 826 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 65,55 % (19 473 виборців); Юлія Тимошенко — 16,74 % (4 974 виборців), Олег Ляшко — 7,27 % (2 161 виборців), Анатолій Гриценко — 4,55 % (1 351 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,63 %.[5]
31 березня 2019 року відбулися Президентські вибори України. Явка на виборах складала — 73,03 % (проголосували 23 608 із 32 326 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 29,64 % (6 933 виборців); Юлія Тимошенко — 20,48 % (4 791 виборців), Анатолій Гриценко — 19,43 % (4 544 виборців), Володимир Зеленський — 11,66 % (2 726 виборців), Олег Ляшко — 6,43 % (1 503 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів.[6]
Див. також
- Пам'ятки архітектури Буського району
- Пам'ятки історії Буського району
- Пам'ятки монументального мистецтва Буського району
Галерея
-
Палац графа Бадені 19 ст у Буську
-
Дерев'яна церква св. Параскеви у Буську
-
Храм святого архістратига Михаїла в селі Кути
Примітки
- ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію деяких районів Львівської області»
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Буського району [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 15 травня 2021. [Архівовано 2021-05-15 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Львівська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 5 червня 2017. [Архівовано 2021-05-15 у Wayback Machine.]
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2016.
- ↑ Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС «Вибори Президента України 2019». www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
Посилання
- Буський район [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ