Червоноград
Червоноград | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Львівська область | ||||||||
Район | Червоноградський район | ||||||||
Громада | Червоноградська міська громада | ||||||||
Рада | Червоноградська міська рада | ||||||||
Засноване | 1692 | ||||||||
Колишня назва | Христинопіль (Кристинопіль) | ||||||||
Населення | ▼ 67 223 (01.01.2017)[1] | ||||||||
- повне | ▼ 67 223 (01.01.2017)[1] | ||||||||
Агломерація | Червоноградська | ||||||||
Площа | 21.0 км² | ||||||||
Густота населення | 3231.57 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 19993 — 80109 | ||||||||
Телефонний код | +380-3249 | ||||||||
Координати | 50°23′12″ пн. ш. 24°13′44″ сх. д. / 50.38667° пн. ш. 24.22889° сх. д.Координати: 50°23′12″ пн. ш. 24°13′44″ сх. д. / 50.38667° пн. ш. 24.22889° сх. д. | ||||||||
Водойма | р. Західний Буг, р. Солокія | ||||||||
Назва мешканців | червоногра́дець червоногра́дка червоногра́дці | ||||||||
День міста | Остання неділя червня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Червоноград | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 88 км | ||||||||
- автошляхами | 73 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 19993, Львівська обл., м. Червоноград, пр. Шевченка, 19 | ||||||||
Вебсторінка | Червоноградська міська рада | ||||||||
|
Червоногра́д — місто у Львівській області, адміністративний центр Червоноградського району і Червоноградської міської громади.
Один з головних та найбільших транспортних вузлів на заході України, важливий економічний та культурний центр півночі Львівської області. Важливий центр гірничодобувної промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну. Посідає третє місце за населенням у Львівській області. У підпорядкуванні Червоноградської міської ради, крім Червонограда, також перебуває селище міського типу Гірник. Розміщене місто в Надбужанській котловині над р. Західним Бугом у північній частині Львівської області. Розташоване за 15 км від кордону з Польщею. З 19 липня 2020 року місто Червоноград стало районним центром Червоноградського району.
Назва
- Кристинополь[2] або Кристинопіль[3] (пол. Krystynopol, нім. Krisnipolye, їд. קריסניפאליע, трансліт. Chrisnifolia) — назва часів Західноукраїнської Народної Республіки, Польської Республіки, яка була офіційною з 1692 року до 3 листопада 1951 року
- Червоногра́д — сучасна назва міста.[4]
- Христинопіль — народна українська назва у ХХ столітті;[4] деякі українські видання використовують саме цю назву.
З початку 90-х у місті точиться суперечка, з питання перейменування міста. Влітку 2023 року, Український інститут національної пам'яті схвалив побажання, щодо зміни назви міста, оскільки поширилась думка, ніби колишня назва пов'язана з російською імперською політикою.
Географія
Червоноград розташований на Поліській рівнині, в Надбужанській котловині, в місці впадання в Західний Буг його приток — Солокії і Рати, в північній частині Львівської області. Місто розташоване в Західноукраїнській лісостеповій зоні (Мале Полісся).
Площа території — 2 097 га (Червоноград − 1779 га, місто Соснівка — 198 га, смт Гірник — 120 га). Червоноград має зручне географічне розташування і добре розвинену транспортну мережу (автотраса Львів — Ковель — Брест, шосе Белз — Червоноград та Радехів — Червоноград, залізниці Львів — Ковель та Червоноград — Рава-Руська), межує з Польщею. Сучасний Червоноград розділений заплавою Західного Бугу на старе місто (у минулому — Кристинополь) і нове місто (побудоване завдяки розвитку вугільного басейну), які з'єднуються дамбою. Відстань до Львова — 73 км, до Белзу —19 км, до Сокаля — 9 км.
Історія
Землі, на яких розкинулось сучасне місто, люди обжили здавна: про це свідчать численні археологічні знахідки, найдавніші з яких позначені IX—V тис. до н. е. З кінця Х століття, «Белзька земля» була частиною Київської Русі, а з 1234 року — була частиною Галицько-волинського князівства.
У XIV столітті за «Белзьку землю» точилася невпинна боротьба між Литвою, Угорщиною і Польщею, аж поки 1387 року польська королева Ядвіґа, не утвердила польську владу на цих теренах.
Засноване місто 1692 року, великим коронним гетьманом Феліксом Казимиром Потоцьким (похований 15 травня 1702 в Кристинополі в костелі бернардинів, який сам фундував в 1695; перевіз сюди з Риму мощі св. Климента). Він назвав місто на честь своєї дружини Кристини Любомирської.
Після першого поділу Речі Посполитої (1772) Кристинополь разом з «Галичиною», відійшов до «Габсбурзької монархії».
15 лютого 1951 місто передано СРСР на підставі радянсько-польської міжурядової угоди. Взамін Польща отримала 3 червня 1951 року Устрики Долішні (пол. Ustrzyki Dolne) з районом (пол. Bieszczady).
Основою, на якій почав розвиватися сучасний Червоноград, стали розвідані поклади кам'яного вугілля. У 1950 почалося будівництво вугільних шахт.
1 серпня 1990 року в Червонограді вперше в колишній УРСР, знесено пам'ятник Леніну — на півтора місяця раніше, ніж у Львові[5]. Ще в 1988 році тут було створено осередок Товариства рідної мови ім. Тараса Шевченка, а 1989 року — Народного руху України.
У 2021 році Червоноград отримав логотип і гасло. Їх затвердили на сесії 24 червня депутати міської ради, напередодні святкування Дня міста. Для створення логотипу використано візуальні зображення, що роблять упізнаваним місто як промисловий, історичний та вугільний центр. Ілюстративними складниками є вугілля, терикон, вагонетка, труба. «Зміст логознаку та чіткі лінії обраного шрифта логослова передають силу, працьовитість та впевненість. Поєднання темнокоричневого та помаранчевого кольорів асоціюються з видобутими корисними копалинами та теплом. Символ блискавки уособлює енергійність та дієвість».
Гаслом міста став вислів «Місто сильних!». Згідно з обґрунтуванням, «Червоноград — місто з давньою величною історією та яскравим сьогоденням. Столиця знатних та сильних правителів роду Потоцьких; тут бували і жили потужні історичні постаті: Шептицький Андрей, Іван Франко, Бобинський; це промислове серце Львівщини та столиця вугільновидобувної галузі західної України з розвиненою промисловістю; край міцних тілом і незламною волею шахтарів; місто з багатою культурою; стійкими традиціями та звичаями».[6].
Демографія
Історична чисельність населення міста:[7][8]
Національний склад
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001-го року, 92,31 % населення міста становили українці, 6,44 % — росіяни.[9]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 93,26 % |
російська | 6,29 % |
білоруська | 0,24 % |
польська | 0,04 % |
румунська | 0,03 % |
німецька | 0,02 % |
інші/не визначилися | 0,12 % |
Влада
Червоноград входить до 124-го виборчого округу. У Верховній Раді червоноградців представляли обрані ними народні депутати Курпіль Степан Володимирович (2012—2014, «Батьківщина»), Мусій Олег Степанович (2014—2019, самовисуванець), Камельчук Юрій Олександрович (з 2019, «Слуга народу»).
Економіка
З 1951 року місто стало одним із центрів новопосталого Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Питома вага окремих галузей у галузевій структурі промислового виробництва у звітному році, відповідно становила:
- добувна промисловість — 68,9 %
- легка — 12,8 %
- харчова — 2,3 %
- машинобудівна — 2,4 %
- виробництво та розподіл електроенергії, газу, води — 9,5 %
- металургія та оброблення металу — 3 %
- поліграфія — 0,2 %
- інші — 0,9 %
У Червонограді діє понад 4 тис. суб'єктів господарської діяльності — юридичних та фізичних осіб, зокрема 350 малих підприємств. У регіоні працює готельний комплекс «Шато», 7 АЗС, які відповідають європейським стандартам та СТО з автомийками. У місті є 8 автостоянок, 275 магазинів, 66 торговельних павільйонів і кіосків а також 2 ТЦ «Кристинопіль» та «Майдан», 114 підприємств ресторанного господарства з кількістю клієнтських місць — 5,6 тисячі.
Підприємства міста
- Шахта «Червоноградська»
- Шахта «Великомостівська»
- Шахта «Межирічанська»
- Шахта «Надія»
- Шахта «Степова»
- Шахта «Лісова»
- Шахта «Відродження»
- завод залізобетонних виробів ПрАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів»
- завод металевих конструкцій «ЧЗМК»
- деревообробний комбінат ТзОВ «Червоноградський деревообробний комбінат»
- фабрика жіночої білизни ПрАТ «ВАТ КАЛИНА»
- панчішно-шкарпеткова фабрика ТОВ «Дюна-Веста»
- ВАТ «Червоноградське АТП-14628»
Транспорт і зв'язок
Територією Червоноградського регіону проходять дві головні транспортні магістралі — автомобільна дорога Р 15 (Ковель — Жовква) та Т 14 04 (Червоноград — Рава-Руська). У місті налагоджено роботу пасажирського транспорту загального користування.
Є приміський поїзд Сокаль-Львів і Львів-Сокаль (з зупинками в Червонограді).
Також існує Автошлях Т 1410 — напрямок Червоноград — Радехів (станом на 2012, раніше Т 1410).[11]
Відділення зв'язку
Індекс | Назва відділення зв'язку | Адреса |
---|---|---|
80100 | ЦПЗ № 7 | вул. Шептицького 1А |
80101 | Виробнича дільниця | вул. Шептицького, 1А |
80102 | Відділення № 2 | |
80103 | Відділення № 3 | просп. Шевченка |
80104 | Відділення № 4 | вул. С. Бандери |
80105 | Відділення № 5 | просп. Шевченка |
80106 | Відділення № 6 | вул. Стуса |
80107 | Відділення № 7 | |
80108 | Відділення № 8 | |
80109 | Відділення № 9 | вул. Грушевського, 1 |
80110 | Відділення № 10 | вул. Івасюка |
Банківські установи
- Червоноградське відділення № 7856 ВАТ «Державний Ощадний банк України»;
- Відділення державного банку «Приватбанк» в м. Червонограді;
- Червоноградське відділення Райффайзен банку Аваль;
- Червоноградське відділення Кредобанку;
- Червоноградське відділення Ідея Банку;
- Червоноградське відділення банку «Львів»;
- Червоноградське відділення Альфа-Банку.
Всього в Червонограді представлені біля 10 банків.[12]
Корисні копалини
Червоноградський гірничо промисловий район розташований на півночі Львівської області в межах південної частини Волинської височини, на півдні в межах улоговини річок Західний Буг і Стир. Кордон між ними проходить по долині річки Солокія. Основні природні ресурси регіону: Забузьке і Межирічанське (розроблені) і Тяглівське та Люблінське (розвідані) родовища кам'яного вугілля. Порівняно з Донбасом, загальні показники якості вугілля нижчі, воно відзначається меншою теплотворністю і більшою зольністю. Значну частину вугілля використовують Добротвірська ТЕС (Львівська область) і Бурштинська ТЕС (Івано-Франківська область).
Відносна одноманітність осадових порід, що виходять на поверхню, зумовило наявність тільки деяких видів будівельних матеріалів, до яких належать карбонатні породи (крейда і мергель), будівельні та бетонні піски, цегляні суглинки і глина, природні кам'яні будівельні матеріали і керамзитова сировина. Мергель як цементна сировина, залягає в досить великих кількостях, але на даний час не розробляється. Основною сировиною цегельного виробництва є четвертинні лесоподібні суглинки, які утворюють суцільний покрив на розмитій поверхні крейди. Суглинки розміщені в широкій смузі, яка перетинає площу басейну з півночі на південь. У межах Червоноградського району, родовище суглинків міститься біля Сокаля. Поширені торф'яні відкладення в заболочених долинах річки Західний Буг та її приток.
Освіта
У місті є 10 загальноосвітніх закладів і 4 заклади нового типу (ЧНВК «СШ — колегіум» № 3, ЧНВК № 10, ЧНВК № 13, Червоноградський ліцей) серед них Червоноградська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 8 з поглибленим вивченням англійської мови та школа-інтернат для дітей-сиріт, на разі, заклад припинив свою роботу. У них навчається 15 000 учнів. Є також 7 позашкільних закладів, 5 спортивних шкіл. У навчально-реабілітаційному центрі створено філії міжрегіональної академії управлінського персоналу (МАУП) та економічного факультету Львівського національного університету
З 2021 року загальноосвітні школи та ЧНВК перейменували у гімназії, а гімназію № 11 переформували на ліцей або ж, простими словами, старшу школу (10-12 класи).
1971 року в місті відкрили технікум. За тривалий час його назва неодноразово змінювалася, і тепер це Червоноградський гірничо-економічний коледж. Професійне навчання здійснюють 2 професійно-технічні училища.
У січні 2021 року, у Червонограді урочисто відкрили Навчально-практичний центр технології зварювальних робіт, який забезпечить підготовку висококваліфікованих працівників з професій «Електрозварник ручного зварювання» та «Електрогазозварник». Для облаштування Центру, з державного бюджету було виділено 1 млн 800 тис. гривень, більше як 800 тисяч скерували із обласного бюджету, та ще майже чверть мільйона гривень виділили із коштів спецфонду училища.[13]
Дошкільна освіта забезпечується наявністю 20 дошкільних навчальних закладів, в яких виховується понад 5.0 тис. дітей. Охоплення дітей суспільним дошкільним вихованням становить 50 % загальної кількості дітей відповідного віку. У ДНЗ діють 18 груп спеціального призначення, де зміцнюють своє здоров'я 292 дитини з особливими потребами (з вадами зору, мови, опорно-рухового апарату, ранніми проявами туберкульозної інфекції). З пріоритетним спрямуванням навчально-виховного процесу в ДНЗ працює 38 груп художньо-естетичного, математичного, гуманітарного, природничо-економічного профілю.
Культура
Бібліотеки
До Червоноградської міської централізованої бібліотечної системи входить 11 бібліотек. Центральна бібліотека ЦБС міста Червонограда (м. Червоноград, вулиця Степана Бандери, 11) заснована у 1957, централізована бібліотечна система — у 1977. Загальна кількість бібліотек, філій — 11, водночас 4 — для дітей, 1 — для юнацтва.
Пам'ятки архітектури
- Колишній бернардинський костел Зіслання св. Духа[14] (1692—1704). Зараз церква Святого Володимира.
- Каплиця Вишневських
- Святоюрський монастир оо. Василіян. Церква і монастир були зведені за проєктом архітектора Івана Зельнера. В 1892 в монастирі складав обіти майбутній митрополит А. Шептицький. Монастир славився власною чудотворною іконою, яку подарував Францішку-Салезію робчинський староста Станіслав Садовський (1765). В 1946 цю ікону вивезли до Варшави. Повернули святиню Україні 7 квітня 1994 року.
- Кристинопольський палац
У 1756–1760 (за іншими даними 1756–1762) Францішек Салезій Потоцький (внук Фелікса Казимира Потоцького) перебудував Кристинопольський замок, який раніше стояв на цьому місці, на палац французького стилю та заклав палацовий садово-парковий ансамбль. Парк і палац був запроектований П'єром Ріко де Тіррґаєм (П'єр Ріко де Тіррґай). Палацом з кінця XVIII ст. володіла Катажина Коссаківська. Після її смерті маєток ще кілька разів змінював господарів. Нині палац залишається в жалюгідному стані.
Зараз у приміщенні — Червоноградська філія Львівського музею історії релігії. У музеї є 4246 одиниць основного і 3152 одиниці науково-допоміжного фондів. Три експонати червоноградського музею внесено до п'ятитомного видання «Історія української культури».
Навесні 1992 року у місті — вперше в Україні — було встановлено пам'ятник українському історику та державному діячу Михайлу Грушевському.[15]
Культові споруди
Українська греко-католицька церква
- Церква святого Йосафата[16]
- Церква Пресвятої Богородиці Владичиці України
- Церква Святого Юрія
Римо-католицька церква
- Костел Зіслання Святого Духа
Православна церква України
- Церква святого Володимира
- Церква святого Стефана
Культурницькі об'єднання
Червоноградське літературне об'єднання ім. В.Бобинського, назване на честь українського поета уродженця Червонограда Василя Бобинського. Голова Є.Кравчук, заступник М.Репецький. Налічує понад три десятки членів — поетів та письменників. Літоб'єднання видає щорічник «Провесень».
Червоноградське літературне об'єднання «Третій горизонт», створенне на базі Львівської обласної організації Асоціації українських письменників. Літоб'єднання налічує більше тридцяти учасників. Колективом видається газета «Червоноград літературний» та журнал «Місцевий часопис», а також проводиться щорічний Всеукраїнський літературний конкурс імені Володимира Дроцика
Червоноградський хор «Просвіта».
Червоноградський драматичний театр імені Лесі Українки
Засоби масової інформації
- Телевізійний канал «Бужнет»[17]
- Міські новини. Офіційний сайт міської ради[18]
- Телеканал «15»[19]
- Інформаційне Агенство «КРИСТИНОПІЛЬ.INFO»[20]
- Нео Радіо (100,5 FM) — червоноградська недержавна музично-інформаційна радіостанція
- FM-Галичина (103,0 FM — ретрансляція зі Львова)[21]
- Радіо «Новий Двір» (проводове мовлення)
Газети
- Новини Прибужжя[22]
- Вісник[23]
- Гірник
Спорт
У місті:
- Спортивний комбінат — 1,
- стадіони — 4,
- спортмайданчики — 39;
- тенісні корти — 3;
- футбольні поля — 13;
- плавальні басейни — 2.
Сфера обслуговування Фізкультурно-спортивна інфраструктура міста:
- колективи фізкультури загальноосвітніх шкіл;
- спортивні школи;
- ФСТП «Україна»;
- громадські організації і федерації по видах спорту;
- «Шахтар» — український любительський футбольний клуб;
- «Шахтар» — Червоноградський спідвейний клуб;
- Червоноградський флорбольний клуб «Eagles»;
- ГО "СК «Градієнт» — Червоноградський клуб силових видів спорту.
У Червонограді проводились міжнародні турніри по спідвею, Чемпіонат Європи 2013 р. Також у місті проходили міжобласні та всеукраїнські змгання з футболу, ММА, боксу, баскетболу, волейболу.
Міста-побратими
Видатні люди
Науковці
- Зозуля Іван Федорович
- Бойко Анатолій
- Загорський Володимир Степанович
- Богдан Віктор Гнатович — доктор наук, професор хімії Московського університету ім. Ломоносова.
- Іщук Світлана Олексіївна — українська економістка.
- Атаманюк Дмитро — кандидат медичних наук, Французька академія наук.
- Кіт Юрій Ярославович (13.04.1958-20.10.2021) — професор, доктор біологічних наук
- Вовк Володимир — математик-комп'ютерник, викладач університету в Лондоні.
- Коваль Тарас Васильович — правник.
Лікарі
- Грицюк Анатолій Михайлович — хірург президентської лікарні в Москві
- Федак Володимир Іванович — лікар-нейрохірург, Німеччина
- Гудз Іван Михайлович — доктор медичних наук, професор, лікар судинний хірург, академік Європейської академії судинних хірургів
Діячі культури
- Альфред Абердам — французький художник, що народився у Кристинополі
- Бобинський Василь Петрович—український поет, журналіст, перекладач.
- Закус Ігор Миронович — джазмен
- Козачук Олег Дмитрович (* 1955) — заслужений працівник культури України. Член Національної Хореографічної Спілки України.
- Король Микола — скульптор
- Король Тарас — скульптор
- Мука Ярослав — драматичний актор
- MamaRika (Анастасія Кочетова) — естрадна співачка
- Созанський Олег Олегович
- Тарас Городецький — український писанкар
- Кеба Мирослав Євгенович — член Міжнародної організації бальних танців, заслужений діяч України.
- Наталія Васько — українська акторка кіно, театру та телебачення, телеведуча.
- Юлія Бурко — писанкарка, ініціатор створення та незмінна голова Незалежного жіночого товариства «Прозерок».
- Мохналь Марія Миколаївна — поетеса, член Спілки письменників України
- Івашків Сергій Володимвирович — гончар, член Спілки народних майстрів України.
- Водяной Сергій Сергійович — стендап комік, засновник гумористичної студії «Файне шоу»
Працівники ЗМІ
- Богдан Дікальчук
- Галина Яковлева[24]
- Драбик Дмитро Федорович
- Казаков Сергій
- Остапишин Петро Пилипович[25]
- Циганик Влад (блогер)[26]
- Юлія Шпачинська
- Андрій Борис
Політики
- Петро Олійник — український політик. Депутат Верховної ради України (2002—2005), голова Львівської ОДА (2005—2008).
- Жеребецький Євген Петрович — народний депутат України 2-го скликання; заступник голови Українсько-польського форуму.
- Андрій Парубій — український політик Голова Верховної Ради України, з 14 квітня 2016 року по 28 серпня 2019 року.
- Камельчук Юрій Олександрович — Народний депутат України 9-го скликання.Член депутатської фракції Слуга народу.
- Володимир В'язівський
- Ігор Пилипчук
- Михайло Нискогуз — депутат Львівської обласної ради
Духовні особи
- Йосафата Гордашевська[27]
- Володимир Ортинський — священник Православної Церкви України (ПЦУ)
- Віталій Градюк — протоігумен Галицької провінції ЧСВВ, в'язень радянських таборів.
- Чорненко Андрій Володимирович — священник, професор теології, Рим.
- Коцур Тарас Михайлович.
- Лагодич Микола Миколайович [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — священник Православної Церкви України, релігієзнавець, кандидат наук з богослів'я, кандидат історичних наук (доктор філософії — Philosophiæ Doctor in Historical Sciences), доцент, викладач Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University), з 2018 р. — член Комісії з державного визнання документів про вищу духовну освіту, з 2020 р. — член Синодальної календарної комісії ПЦУ [Архівовано 11 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- Щербань Микола Володимирович [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — священник Православної Церкви України, релігієзнавець, кандидат наук з богослів'я, кандидат історичних наук (доктор філософії — Philosophiæ Doctor in Historical Sciences), доцент, завідувач Богословського відділення [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] КПБА (2003—2018), викладач Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University), з 2019 р. — член Комісії Міністерства освіти і науки України з державного визнання документів про наукові ступені та вчені звання.
Ігумени місцевого монастиря
- о. Варлаам Компаневич ЧСВВ [28]
- о. Ткачук Діонисій Дмитро
- Станіслав Лаврик — Патріарх в Церкві св. Володимира
Спортсмени
- Пащук Аліна Олегівна
- Троць Дмитро Петрович — майстер спорту з легкої атлетики міжнародного класу
- Марко Ігор Іванович — український мотогонщик, брав участь у змаганнях із спідвею.
- Морозюк Микола Миколайович — український футболіст, екс-гравець збірної України, півзахисник турецького «Чайкур Різеспор».
- Синишин Наталія Ігорівна — українська спортсменка. Заслужений майстер спорту України з вільної боротьби.
Історичні постаті
- Левкович Василь Михайлович (Вороний)
- Іван Климів (Легенда)
- Катажина Коссаковська з Потоцьких — померла у місті 21 березня 1803[29]
Військовики
- Атаманчук Андрій Вікторович (1979—2014) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України.
- Бірюков Олександр Степанович (1971—2016) — старший сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України.
- Заєць Михайло Михайлович (1975—2015) — сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України.
- Іващук Віктор Олегович (1995—2022) — військовослужбовець, Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році, Почесний громадянин Червоноградської міської територіальної громади.
- Пилюк Олег Миколайович (1993—2022) — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Рибчак Стефанія Григорівна — медсестра УСС і УГА.
Див. також
Галерея
-
Поштівка 1912 рік
-
Поштівка 1907 рік
-
Пам'ятник Михайлу Грушевському
-
Пам’ятний хрест зведений на честь розгрому османських завойовників
-
Пам'ятник загиблим шахтарям
-
Пам'ятник Тарасу Шевченку
Примітки
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Кристинополь — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 21 листопада 2022.
- ↑ Чер. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Том 10. litopys.org.ua. Процитовано 21 листопада 2022.
- ↑ а б Гриник, Галина. Кристинопіль чи Червоноград?. Туристичний портал Червонограда. Процитовано 21 листопада 2022.
- ↑ Володимир Семків. Падай, Леніне, падай // Zbruch, 10.08.2015. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2015.
- ↑ У Червонограді затвердили туристичний бренд міста. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
- ↑ Historical demographical data of the urban centers. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 6 червня 2010.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 80.
- ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- ↑ Червоноград- Радехів «Чеченська дорога» 4. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 2 жовтня 2015.
- ↑ Банки в Червонограді [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.] ubanks.com.ua
- ↑ IgnBor. У Червонограді запрацював навчально-практичний центр для підготовки електрогазозварників. Leopolis.news (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021.
- ↑ Історія римсько-католицької парафії Зіслання Святого Духа в Кристинополі — Червонограді. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 18 лютого 2011.
- ↑ Михайло Грушевський. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 1 жовтня 2016.
- ↑ Церква святого Йосафата (м. Червоноград, Львівська область). Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 7 листопада 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 6 червня 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 4 лютого 2017.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 22 червня 2012.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 22 червня 2012.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2012. Процитовано 22 червня 2012.
- ↑ ютуб канал.
- ↑ Обличчя Львівського телебачення Петро Остапишин[недоступне посилання з серпня 2019] // myreport.com.ua]
- ↑ Циганик Влад — про інтернет та життя. Циганик Влад — про інтернет та життя (uk-UA). Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 3 серпня 2016.
- ↑ Видатні люди Червонограда [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт міськради
- ↑ Варлаам Компаневич* (1777—1858). Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
- ↑ Krakowski B. Kossakowska Katarzyna z Potockich (1722—1803) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1969. — Tom XIV/2, zeszyt 61. — S. 259. (пол.)
Джерела та література
- Данилюк Ю. З. Червоноград [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 493. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Посилання
- Krystynopol.info — Туристичний портал Червонограда [Архівовано 28 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт міської ради [Архівовано 11 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Інформаційне Агентство «КРИСТИНОПІЛЬ.INFO» [Архівовано 5 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Krystynopol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 761. (пол.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Місто Червоноград // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Замки та храми України. Червоноград [Архівовано 12 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Римсько-Католицька Церква Зіслання Святого Духа в Червонограді [Архівовано 28 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Червоноград: колиска магнатів Потоцьких
- Кристинополь-Червоноград [Архівовано 6 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Історична довідка [Архівовано 2 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Місто над Бугом [Архівовано 31 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Червоноградський філіал Львівського музею історії релігії (Палац Потоцьких)
- Місце зустрічі ділових людей Червонограда [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Іван Родічкін, Ольга Родічкіна. Старовинні маєтки України, 2009, К.: Мистецтво, с.384: Маєток Потоцьких — Кристинопольський Версаль
- «Живи подорожуючи. Червоноград» — історія та фото [Архівовано 7 травня 2014 у Wayback Machine.]
|
|
|
|
|
|