Віденська конвенція про дорожні знаки та сигнали

Конвенція про дорожні знаки та сигнали
Конвенція про дорожні знаки та сигнали
	; Держави-учасниці Приєдналися або правонаступники Підписано, але не ратифіковано Не підписанти Аналогічні конвенції: Держави, в яких діє Інструкція з дорожніх знаків Співтовариства розвитку Півдня Африки Держави, в яких діє Центральноамериканська інструкція з уніфікованих засобів регулювання дорожнього руху Системи центральноамериканської інтеграції, яка схожа з посібником з ПДР[en] в США
Тип	Багатостороння угода[en]
Підписано	8 листопада 1968
Місце	Відень, Австрія
Чинність	6 червня 1978
Підписанти	35 держав
Сторони	74 держави
Зберігається	Секретаріат ООН (секція договорів)
Статус	чинний
Мова	англійська, іспанська, китайська, російська, французька
	Медіафайли у Вікісховищі

Ві́денська конве́нція про дорожні́ знаки́ та сигна́ли — прийнята 8 листопада 1968 з метою міжнародної уніфікації дорожніх знаків^[2].

Дорожні знаки, світлові сигнали і маркування проїжджої частини були стандартизовані. Конвенція була розроблена під час конференції ЮНЕСКО з 7 жовтня по 8 листопада 1968 року у Відні і набула чинності 6 червня 1978 року. Одночасно на конференції була розроблена Віденська конвенція про дорожній рух, яка уніфікувала правила дорожнього руху.

Сторони

Станом на серпень 2016 року учасниками Конвенції є 68 держав:

Дорожні знаки поділяються на вісім категорій:^[3]

Розділ A: попереджувальні знаки. Мають трикутну форму, біле тло (у ряді країн — жовте), чорні малюнки та червоне окантування і попереджають про небезпеку.

Розділ B: знаки пріоритету. Регулюють порядок проїзду перехресть і вузьких місць на дорогах. Форма навмисно різна, щоб виключити помилкові припущення про значення знака із заднього боку.

Розділ C: заборонні та обмежувальні знаки. Форма — кругла, тло — біле, колір малюнків — чорний. Забороняють певні дії (наприклад розворот) та рух певних транспортних засобів (наприклад тракторів).

Розділ D: наказові знаки. Форма — кругла, тло — синє, малюнки — білі. Наказують певні дії, наприклад напрямок поворотів.

Розділ F: знаки сервісу, що позначають об'єкти. Інформують учасників дорожнього руху про характер дороги, розташування смуг руху тощо. До цих знаків також відносять покажчики напрямків і відстаней та знаки із зазначенням назв міст і річок. Форма — квадратна або прямокутна, колір зовнішнього тла зазвичай синій, внутрішнього білий, а колір малюнків зазвичай чорний.

Розділ G: Покажчики напрямків та інформаційно-вказівні знаки. Надають відомості про розташування водія та можливих пунктів призначення.

Розділ H: додаткові таблички. Є додатковими до знаків категорій перерахованих вище. Окремо не використовуються. Уточнюють дії основних знаків за часом (наприклад, тільки у будні), поширюють їх тільки на певні категорії транспортних засобів (наприклад, тільки для вантажівок), або надають інші відомості. Форма — прямокутна, колір тла — білий, колір малюнка — чорний, окантовка — чорна.