Віктор Моріц Гольдшмідт

Віктор Моріц Гольдшмідт
нім. Victor Moritz Goldschmidt Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився27 січня 1888(1888-01-27)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Цюрих, Швейцарія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер20 березня 1947(1947-03-20)[1] (59 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Осло, Норвегія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Норвегія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхімік, професор, геолог, мінералог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Осло Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьгеохімія, геологія[5], мінералогія[5] і петрологія[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГеттінгенський університет
Університет Осло
Університет Осло
Oslo Geological Museumd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії (1911)
Науковий керівникВольдемар Крістофер Бреггер Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніThomas F. W. Barthd Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиBrian Harold Masond Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Академія наук СРСР
Шведська королівська академія наук
Національна академія дей-Лінчей
Шведська королівська академія інженерних наук
Російська академія наук
Австрійська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоHeinrich Jacob Goldschmidtd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
лицар ордену Святого Олафа

премія Фрітьофа Нансена за визначні дослідження в галузі математики та природничих наукd (1912)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (20 травня 1943)

 медаль Волластона

медаль Елліота Крессона (1903)

CMNS: Віктор Моріц Гольдшмідт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гольдшмідт.

Віктор Моріц Гольдшмідт (нім. Victor Moritz Goldschmidt, 27 січня 1888, Цюрих — 20 березня 1947, Вест-Акер, поблизу Осло) — хімік і геофізик, один з основоположників геохімії і кристалохімії. Розробив геохімічну класифікацію елементів, запропонував закон ізоморфізму, названий його ім'ям. Висунув одну з перших теорій щодо складу і будови глибин Землі, причому передбачення Гольдшмідта підтвердилися найбільшою мірою. Одним з перших розрахував склад верхньої континентальної кори. На його честь названий мінерал гольдшмідтит.

Життєпис

Віктор Моріц Гольдшмідт народився в Цюріху в єврейській родині[6]. Його батьки, Генріх Якоб Гольдшмідт (Heinrich Jacob Goldschmidt) (1857—1937) і Амелі Коен (Amelie Koehne) назвали свого сина на честь учителя батька, Віктора Меєра. Сім'я Гольдшмідтів переїхала до Норвегії в 1901 році, коли Генріх Гольдшмідт отримав посаду професора хімії в Крістіанії (стара назва Осло).

У 1905 році Гольдшмідт почав вивчати мінералогію, геологію та хімію в Університеті Осло. Його вчителем був відомий норвезький петрограф, професор мінералогії і геології Вольдемар Крістофер Бреггер (1851—1940). З 1907 р. Віктор Гольдшмідт виконував петрографічні роботи з контактного метаморфізму в районі Осло. Його дисертація була опублікована в 1911 році і є однією з його головних робіт. У 1914 році, у віці лише 26 років, він став професором і директором Мінералогічного інституту Університету Християнії (нині Університет Осло).

Перша наукова робота Гольдшмідта називалася «Контактовий метаморфізм в околицях Крістіанії». У ній він вперше застосував термодинамічне правило фаз до геологічних об'єктів.

Досліджував закономірності розподілу хімічних елементів в тілі Землі. Результати він опублікував у серії статей під назвою «Закони геохімічного розподілу елементів» (1923–27). Він визнав, що закони кристалохімії відіграють важливу роль. Елементи з подібним йонним радіусом можуть замінювати один одного в кристалах і утворювати загальні мінерали (правило Гольдшмідта). Він зміг визначити багато атомних та йонних радіусів за рентгенівськими дифракційними зображеннями. Таким чином, роботи Гольдшмідта про атомні і йонні радіуси суттєво вплинули на кристалохімію, склавши її важливу основу.

Серія його робіт під назвою «Геохімія елементів» (Geochemische Verteilungsgesetze der Elemente) вважається початком геохімії.

У 1926 році був обраний членом Німецької національної академії наук Леопольдина. З 1924 р. — член-кореспондент Російської академії наук, а з 1929 р. — член Геттінгенської академії наук.

Віктор Гольдшмідт (праворуч), 1915 рік

Під час німецької окупації Гольдшмідт був заарештований, але незадовго до запланованої відправки в концентраційний табір був викрадений Норвезьким Опором, і переправлений до Швеції. Потім він перебрався до Англії, де жили його родичі.

Після війни він повернувся в Осло, і помер там у віці 59 років. Його головна праця — «Геохімія» — була відредагована і видана посмертно в Англії у 1954 році.

Цирк Гольдшмідта у Східній Антарктиці носить його ім’я з 1972 року.

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11923002X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ https://web.archive.org/web/20110721011656/http://www.chemistry.org.il/booklet/20/pdf/bob_weintraub.pdf

Література

  • Victor Moritz Goldschmidt: Father of Modern Geochemistry by Brian Mason (ISBN 0-941809-03-X)
  • Wolf Freiherr von Engelhardt: Goldschmidt, Victor Moritz. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 6, Duncker & Humblot, Berlin 1964, ISBN 3-428-00187-7, S. 618 f. (Digitalisat).
  • Rudolf Nissen: Helle Blätter, dunkle Blätter. Autobiographie. DVA Stuttgart 1969 u. ö. (auch and. Verlage); S. 102ff.

Інтернет-ресурси