Гай Фанній

Гай Фанній
лат. C. Fannius M.f.
Народився	не пізніше 165 до н. е. Стародавній Рим
Помер	не раніше 122 до н. е. невідомо
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	письменник, давньоримський історик, давньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мов	латина
Членство	Scipionic Circled[1]
Посада	народний трибун , давньоримський сенатор[d][2]  і консул[2]
Батько	Marcus Fanniusd
Мати	невідомо
У шлюбі з	Laelia Minord
Діти	Gaius Fanniusd[3][3]

Гай Фанній Страбон (середина — кінець II ст. до н. е.) — давньоримський політик, консул 122 року до н. е., та історик-анналіст II ст. до н. е.

Походив з аристократичної родини. Проте замало знань щодо його життя. Відомо, що він слухав лекції стоїка Панетія. Невідомо коли став зятем Гая Лелія, впливового римського політика, друга Сципіона Молодшого.

У 146 році до н. е. Гай Фанній брав участь у захоплені Карфагену. У 142 році став народним трибуном. У 141 році до н. е. його було спрямовано з підкріпленням для військ, що боролися з Віріатом.

Після повернення через деякий час зблизився з партією Гракхів. Він став другом Гая Гракха, за допомогою останнього Гая Фаннія у 122 році до н. е. обрано консулом. Втім незабаром перейшов на бік оптиматів й виступив проти законопроєкту Гая Гракха щодо надання італікам прав римського громадянства. Після цього допомагав розбити прихильників Гракха.

Фанній написав роботу під назвою «Аннали», яка починалася з стародавніх часів до його часу. Сучасники та нащадки цінували цю історичну працю, зокрема Саллюстій та Цицерон. До нашого часу надійшло лише 9 фрагментів.

• Badian, Ernst, Domitus Ahenobarbus, Gnaeus (2), in Hornblower, Simon, Oxford Classical Dictionary, Oxford, Oxford University Press. (англ.)