Гаунслоу-Іст (станція метро)
Гаунслоу-Іст | |
Транспортна мережа |
Лондонський метрополітен ![]() |
---|---|
![]() | |
Країна |
![]() ![]() |
Адміністративна одиниця |
Гаунслоу ![]() |
Історичне графство |
Мідлсекс ![]() |
Дата офіційного відкриття |
2 травня 1909 ![]() |
Сусідня станція |
Хаунслоу-Сентрал[1] і Остерлі[1] ![]() |
Обслуговується маршрутом |
Лінія Пікадиллі ![]() |
Залізнична лінія |
Лінія Пікадиллі ![]() |
Тарифна зона |
London fare zone 4d ![]() |
Стан використання |
використовується[d] ![]() |
![]() ![]() |
51°28′23″ пн. ш. 0°21′23″ зх. д. / 51.473056° пн. ш. 0.356389° зх. д.
Гаунслоу-Іст (англ. Hounslow East) — станція Лондонського метро в Гаунслоу лондонського боро Гаунслоу, Західний Лондон. Станція знаходиться на відгалуженні Хітроу лінії Пікаділлі, між станціями Гаунслоу-Сентрал та Остерлі, у 4-й тарифній зоні. В 2017 році пасажирообіг станції становив 4.04 млн пасажирів[2].
Конструкція станції
Конструкція станції — відкрита наземна з однією острівною платформою на дузі.
Історія
- 1. травня 1883: відкриття станції Гаунслоу як кінцевої на лінії Metropolitan District Railway (MDR; сьогоденна лінія Дистрикт) від Актон-таун.[3]
- 21. липня 1884: відкриття трафіку до Гаунслоу-беррекс (сьогоденна Гаунслоу-Вест)
- 31. березня 1886: закриття станції
- 1. березня 1903: повторне відкриття станції[3]
- 13. червня 1905: завершення електрифікації колії
- 1. травня 1909: друге закриття станції
- 2. травня 1909: третє відкриття станції вже на новому місці — за 300 метрів на північ.[3][4]
- 1. грудня 1925: станцію перейменовано на Гаунслоу-Іст
- 13 березня 1933: відкриття трафіку лінії Пікаділлі
- 9. жовтня 1964: припинення трафіку лінії Дистрикт[5]
Пересадки
Пересадки на автобуси London Buses маршрутів: 111 та H28.
Послуги
Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
---|---|---|---|---|
Гаунслоу-Сентрал | ![]() Лінія Пікаділлі |
Остерлі |
Примітки
- ↑ а б http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/
- ↑ COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF, 44 kB) за 21 лютого 2016.
- ↑ а б в Rose, 2016.
- ↑ Connor, 2006, с. 19.
- ↑ Piccadilly Line (англ.). Clive’s Underground Line Guides. 18 січня 2013. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 16 березня 2020.