Гней Манлій Вульсон
| Гней Манлій Вульсон | |
|---|---|
лат. Cn. Manlius Cn.f.L.n. Vulso  | |
| Народився | невідомо Стародавній Рим |
| Помер | після 184 до н. е. невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик, державний та військовий діяч |
| Суспільний стан | патрицій[1] і шляхтич[d][1] |
| Посада | консул |
| Термін | 189 рік до н. е. |
| Попередник | Гай Лелій |
| Наступник | Гай Лівій Салінатор |
| Рід | Манлії |
| Батько | Гней Манлій Вульсон |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Lucius Manliusd[1][1] , Авл Манлій Вульсон[1][1] і Луцій Манлій Вульсон[1][1] |
Гней Манлій Вульсон (лат. Gneus Manlius Vulso; ? — після 184 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 189 року до н. е.
Життєпис
Походив з патриціанського роду Манліїв. Син Гнея Манлія Вульсона, який рано помер.
У 197 році до н. е. став курульним еділом. Разом зі своїм колегою Публієм Корнелієм Сципіоном Назікою провів пишні Римські ігри. У 195 році до н. е. Гнея Манлія обрано претором. Як провінцію отримав Сицилію. Під час претури надавав значні кошти храму Аполлона на о. Делом.
У 192 та 191 роках до н. е. безуспішно висував свою кандидатуру на вибори консулів. Зрештою у 189 році до н. е. його обрано консулом разом з Марком Фульвієм Нобіліором. Під час своєї каденції з успіхом воював проти галатів у Малій Азії. Зумів підкорити значну частини Памфілії та Пісідії. У 188 році до н. е. сенат доручив йому як проконсулу владнати справи у Малій Азії. Водночас в Апамеї вів перемовини щодо укладання миру з Антіохом III, царем Сирії. Багато в чому сприяв затвердженню римської влади у Малій Азії. У 187 році до н. е. по поверненню до Риму отримав від сенату право на тріумф.
У 184 році до н. е. висунув свою кандидатуру на посаду цензора, але невдало. Після цього про подальшу долю Гнея Манлія Вульсона немає відомостей.
Джерела
- Friedrich Münzer: Manlius 91). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XIV,1, Stuttgart 1928, Sp. 1215–1222. (нім.)
