Квінт Мінуцій Ферм

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Квінт Мінуцій.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Квінт Мінуцій Ферм.
Квінт Мінуцій Ферм
Народивсяневідомо
Стародавній Рим
Помер188 до н. е.
Фракія
·вбито
КраїнаСтародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, державний та військовий діяч
Знання мовлатина Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаконсул
Термін193 рік до н. е.
ПопередникТиберій Семпроній Лонг
НаступникГней Доміцій Агенобарб
РідМінуції
БатькоАвл Мінуцій Ферм
Матиневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиQuintus Minuciusd Редагувати інформацію у Вікіданих і Lucius Minucius Thermusd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

triumphatord (195 до н. е.)

Квінт Мінуцій Ферм (лат. Quintus Minucius Thermus; ? — 188 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 193 року до н. е.

Життєпис

Походив з впливового плебейського роду Мінуціїв. Кар'єру розпочав під час Другої Пунічної війни. У 202 році до н. е. став військовим трибуном. Узяв участь в африканській кампанії під орудою Публія Корнелія Сципіона. Звитяжно бився при Замі, захищаючи лівих фланг.

У 201 році до н. е. обрано народним трибуном. На цій посаді домігся прийняття рішення щодо продовження повноважень Сципіона в Африці. У 198 році до н. е. його обрано курульним еділом. У 197 році до н. е. призначено до колегії тріумвірів щодо облаштування колоній у Кампанії (Путеоли, Волтурн, Літерн, Салерн, Буксент).

У 196 році до н. е. обрано претором. Як провінцію отримав Ближню Іспанію. Тут здобув перемогу над повсталими іберійськими племенами бударами й бесадінами при Турді, за що отримав від римського сенату право на тріумф. У 194 році до н. е. знову приєднався до тріумвірів, що займалися облаштування колоній у Кампанії.

У 193 році до н. е. обрано консулом разом з Луцієм Корнелієм Мерулою. У 192–190 роках до н. е. як проконсул керував Лігурією, де придушив повстання племен. За це знову отримав право на тріумф.

З 189 до 188 року до н. е. входив до сенатської комісії, яка займалася укладанням миру з Антіохом III, царем Сирії. На зворотньому путі у 188 році до н. е. Мінуція було вбито розбійниками у Фракії.

Джерела

  • Friedrich Münzer: Minucius 65). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XV,2, Stuttgart 1932, Sp. 1967–1971. (нім.)