Гіббсит

Гіббсит
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений (А)[d][1]
IMA-номер	IMA1962 s.p.
Абревіатура	Gbs[2]
Хімічна формула	Al(OH)₃[3]
Nickel-Strunz 10	4.FE.10
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь	George Gibbsd[4]
Гіббсит у Вікісховищі

Гіббси́т, гідраргіліт — мінерал підкласу гідрооксидів, Al(OH)₃.

Гіббсит вперше був відкритий біля Річмонда в графстві Беркшир, штат Массачусетс, і описаний в 1822 році Джоном Торрі, який назвав мінерал на честь генерала Джорджа Гіббса (1776—1833), американського збирача мінералів.

Склад Al(OH)₃. Містить (%): Al₂О₃ — 65,35; H₂О — 34,65.

Домішки: SiO₂, Fe₂O₃, Ga₂O₃.

Сингонія моноклінна.

Твердість 2,5-3,5.

Густина 2,43.

Прозорий. Колір білий. Блиск скляний.

Форми виділення — щільні землисті агрегати, сфероїдальні конкреції, сталактити, натічні форми з гладкою або тонковолокнистою будовою.

Гідраргілітові боксити — цінні алюмінієві руди.

Утворюється переважно при вивітрюванні алюмосилікатів, інколи — гідротермальним шляхом. Збагачується гравітацією, флотацією і магн. методами.

Розрізняють:

• гідраргіліт листуватий (застаріла назва діаспору);
• гідраргіліт щільний (бірюза).

2) Паралельна назва мінералу ричмондиту — суміші ґаленіту, бляклої руди, сфалериту та ін.

3) Паралельна назва мінералу гібшиту — різновиду ґранату.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гіббсит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Гіббсит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Hurlbut, Cornelius S.; Klein, Cornelis, 1985, Manual of Mineralogy, 20th ed., ISBN 0-471-80580-7

• Webmineral Gibbsite [Архівовано 9 січня 2022 у Wayback Machine.]