Данелія Георгій Миколайович

Данелія Георгій Миколайович
გიორგი დანელია
Зображення
Георгій Данелія, 2010
Георгій Данелія, 2010
Ім'я при народженніგიორგი დანელია
Дата народження25 серпня 1930(1930-08-25)[1]
Місце народженняТифліс, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР[1]
Дата смерті4 квітня 2019(2019-04-04) (88 років)
Місце смертіМосква, Росія
ПохованняНоводівичий цвинтар
ГромадянствоСРСР, Росія
Національністьгрузин
Alma materМосковський архітектурний інститут (1955) і Вищі курси сценаристів і режисерівd (1959)
Професіяактор, продюсер, режисер, сценарист
Кар'єра19582019
ЗакладМосфільм і Вищі курси сценаристів і режисерівd
ЧленствоСК СРСР і РАМd
Magnum opusМіміно, Зовсім безнадійний, Афоня, Я простую Москвою, Осінній марафон, Кін-дза-дза! і Джентльмени удачі
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» орден Честі
народний артист СРСР народний артист РРФСР заслужений діяч мистецтв РРФСР Державна премія Росії Державна премія СРСР Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих

Почесний громадянин Тбілісі[d] (1985)

Кінопремія «Ніка»: «Честь і гідність»d (2007)

Ніка (1992)

Золотий Остапd (1997)

Тріумф (2002)

Золотий орел (2005)

Золотий овенd (1995)

урядові нагороди Російської Федераціїd (2014)

Ніка (1992)

Ніка (2008)

Ніка (2014)

Мандрівник (2002)

Золотий орел (2013)

Премія Уряду Російської Федерації у сфері культури

Кришталевий глобус

Golden Shelld

Q126918344?

IMDbID 0199381
CMNS: Данелія Георгій Миколайович у Вікісховищі

Дане́лія Гео́ргій Микола́йович (груз. გიორგი დანელია; 25 серпня 1930(19300825), Тбілісі — 4 квітня 2019, Москва) — радянський кінорежисер і сценарист, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1965). Народний артист СРСР (1989). Премія «Золотий Овен» (1994).

Біографія

Народився 25 серпня 1930 року.

Батько — Данелія Микола Дмитрович (19021981), інженер, був бригадиром, начальником шахти, головним інженером Метробуду Москви та СРСР. Мати — Анджапарідзе Мері Івліанівна (1905—1980), працювала на «Мосфільмі» асистентом, другим режисером, зняла кілька короткометражних фільмів. Дружина — Данелія Галина Іванівна, режисер-постановник, зняла фільми «Француз», «Божа твар», а також короткометражні картини «Жарт?!» та «Поточний день». Діти: Данелія Микола Георгійович (19591985), режисер, поет, художник; Данелія Світлана, юрист; Данелія Кирило, художник. Онуки: Ірина, Маргарита, Олена, Саша, Денис, Петро. Правнучка — Олександра.

1955 року закінчив Московський архітектурний інститут, 1956 року — Вищі режисерські курси. Уже перший фільм Данелії «Сергій» (спільно з Ігорем Таланкіним) привернув до себе увагу критиків і глядачів. Програмною роботою Данелія став фільм «Я простую Москвою» (1963), який став культурною подією хрущовської відлиги.

Починаючи з картини «Тридцять три» (1965) режисер звернувся до жанру сатири і став визнаним майстром комедії. Творчість Данелії вирізняє справді глибока сатира, продуманий гротеск, тонкий ліризм і розкриття психологічного образу героїв. Уміння створити злагоджений ансамбль з акторів різних шкіл — особливий дар Данелії як режисера.

У 19671970 створив кілька мініатюр для сатиричного журналу «Фітіль» (Ґніт).

Велику популярність принесли Георгію Данелії такі картини, як «Афоня», «Міміно», «Осінній марафон», «Кін-Дза-Дза».

У 1980-х роках запрошувався в журі Найвищої ліги КВК.

Георгій Миколайович захоплювався живописом, графікою, музикою, вдома зібрав колекцію барабанів. Улюблені режисери — Федеріко Фелліні (особливо фільм «Вісім з половиною»), Микита Михалков.

Мешкав і працював у Москві. Помер 4 квітня 2019 року в Москві на 89-му році життя. Похований 9 квітня на Новодівочому цвинтарі.

Фільмографія

Режисер

Сценарист

Актор

Продюсер

Книги

  • Пасажир без квитка: «байки» кінорежисера (2006) (рос. Безбилетный пассажир: «байки» кинорежиссёра)
  • Про кого тост — п'є до дна (2006) (рос. Тостуемый пьёт до дна)
  • Чіто-гріто (2007) (рос. Чито-грито)
  • Джентельмени удачі та інші кіносценарії (2008)
  • Не журись! (2008) (рос. Не горюй!)
  • Кіт пішов, а посмішка залишилась (2014) (рос. Кот ушел, а улыбка осталась)

Премії та нагороди

Примітки

Посилання