Джозеф Аун

Джозеф Аун
араб. جوزاف عون Редагувати інформацію у Вікіданих
Прапор
Прапор
 21-й Президент Лівану
з 9 січня 2025
Попередник: Мішель Аун

Наджиб Мікаті в.о.

 
Ім'я при народженні: араб. جوزاف خليل عون[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження: 10 січня 1964(1964-01-10) (61 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Sin el Fild, Матн (район), Гірський Ліван, Ліван Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Ліван Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: Маронітська католицька церква[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Lebanese Army Military Academyd і Lebanese American Universityd (2007) Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Nehmat Nehmehd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди:
Knight of the National Order of the Cedar Grand Officer of the Order of Merit (Lebanon)

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джозеф[3][4] Халіл Аун ([aʊn]; араб. جوزيف خليل عون; нар. 10 січня 1964(1964січня10), Сін-ель-Філ, Метн, Ліван) — ліванський політик і генерал, 14-й президент Лівану з 9 січня 2025 року[5][6]. 2017 року призначений 14-м командувачем Збройних сил Лівану.

Молодість й освіта

Народився 10 січня 1964 року в передмісті Бейрута в сім'ї Ходи Ібрагіма Махлути та Халіла Ауна[7]. Сім'я походить з міста Аль-Айшия, Південний Ліван. Закінчив місцеву школу.

2007 року здобув ступінь бакалавра політології та міжнародних відносин в Ліванському американському університеті. Також здобув ступінь бакалавра військових наук у Військовій академії ліванської армії[8][9][10].

Військова кар'єра

1983 року приєднався до ліванської армії. Стажувався за кордоном, зокрема в США та Сирії. 2008 року пройшов антитерористичний вишкіл в США і 2013 року у Лівані. 2015 року очолив 9-ту піхотну бригаду Ліванської армії.

Громадянська війна в Лівані

1990 року служив лейтенантом під командуванням Бассами Гергі. Під час битви за Адму Георгі загинув й Аун взяв на себе керівництво[11][12].

Командувач Збройними силами Лівану

2015 року призначений командиром 9-ї бригади, дислокованої на кордоні з Ізраїлем. 8 березня 2017 року уряд Лівану призначив його головнокомандувачем Збройних сил Лівану, замінивши на цій посаді Жана Кахваджі[13].

Очолював бої проти бойовиків Ісламської Держави у східному Лівані та Джабгату Фатах аш-Шама, які закріпилися на кордоні з Сирією[9]. 19 серпня 2017 року командував операцією, яка стала успішним наступом для вигнання бойовиків з їхніх опорних пунктів[14].

Після протестів у Лівані та проблемами формування уряду 8 березня 2021 року виступив із критикою кризи в Лівані та її впливу на армію. Його виступ став вірусним у соцмережах[15].

15 грудня 2023 року парламент Лівану проголосував за продовження терміну повноважень Ауна на один рік, що було в основному схвалено ліванською опозицією, рухом «Амаль» і Прогресивною соціалістичною партією[16]. Протягом цього часу очолював Збройні сили Лівану під час вторгнення Ізраїлю в Ліван. 28 листопада 2024 року парламент вдруге продовжив його повноваження[17].

Політична кар'єра

Зустріч Ауна з міністром закордонних справ Австрії Александером Шалленбергом у лютому 2024 року

У липні 2022 року кандидатуру Ауна в президенти висунув лідер Ліванських сил Самір Гегеа, який припустив, що він стане хорошим наступником Мішеля Ауна[18]. Катар оголосив про підтримку його кандидатури під час візиту офіційних осіб, які пообіцяли підтримувати армію фінансовою та військовою допомогою, США також підтримали її[19].

У грудні 2022 року у Досі США, Франція, Саудівська Аравія та Єгипет провели переговори щодо вакантної посади президента Лівану, за підсумками яких більшість країн підтвердили підтримку обрання Ауна[20]. Валід Джумблатт першим офіційно оголосив, що очолюваний ним блок «Демократичне зібрання» обере Ауна[21]. 9 січня опозиційні групи, зокрема партія Катаїб, Блок оновлення та Ліванські сили, виступили зі спільною заявою на підтримку Ауна[22].

Президентство

9 січня 2025 року обраний президентом у другому турі виборчої сесії[23]. У своїй інавгураційній промові він пообіцяв боротися з мафією, торгівлею наркотиками, втручанням у систему правосуддя, корупцією, бідністю та сектантством. Також заявив, що буде просувати економічну, політичну та судову реформи[24][25]. Пообіцяв, що «Ліванська держава — я повторюю Ліванська держава — позбудеться ізраїльської окупації»[26]. Його обрання піддалося різкій критиці з боку деяких членів опозиції через конституцію Лівану, яка забороняє чинному командиру армії обиратися президентом[27].

Особисте життя

Одружений з Нехмат Нехме. У них двоє дітей Халіл і Нур. Вільно володіє арабською, французькою та англійською мовами[28][29].

Попри розповсюджену думку, він ніяк не пов'язаний з Мішелем Ауном, колишнім президентом Лівану та командувачем збройними силами Лівану, хоча вони — ліванські християнські мароніти. Згідно з Національним пактом, президент і командувач ліванськими збройними силами завжди обираються з маронітської громади[30].

Почесті

Стрічка Опис Примітки Посилання
Воєнна медаль Тричі [31][32]
Медаль Поранених Двічі
Медаль Народної Єдності
Медаль «Зоря півдня»
Медаль «За бойову доблесть», срібна
Орден «За заслуги» 1-го ступеня Підвищений з 2 класу, а до цього з 3 класу
Офіцер Національного ордена Кедра Раніше нагороджений кавалером ордена

Примітки

  1. ↑ جوزاف عون
  2. ↑ شبح الفراغ الرئاسي يقترب من لبنان
  3. ↑ Джозеф Аун став новим президентом Лівану: що відомо. fakty.com.ua (укр.). 9 січня 2025. Процитовано 13 січня 2025.
  4. ↑ Свобода, Радіо (9 січня 2025). Президентом Лівану став головнокомандувач армії Джозеф Аун. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 13 січня 2025.
  5. ↑ جوزيف عون هو رئيس لبنان التاسع منذ 9 يناير 2025. Shufu News (араб.). 9 січня 2025. Процитовано 9 січня 2025.
  6. ↑ جوزاف عون: انتخاب قائد الجيش اللبناني رئيساً للجمهورية بعد نيله ثلثي أصوات المجلس النيابي. BBC News عربي (араб.). 9 січня 2025. Процитовано 9 січня 2025.
  7. ↑ A memorial service held to honor Mrs. Hoda Ibrahim Makhlouta, the mother of the LAF Commander General Joseph Aoun. الموقع الرسمي للجيش اللبناني (англ.). 10 січня 2024. Процитовано 10 січня 2024.
  8. ↑ Joseph Aoun. en.majalla.com (англ.). Процитовано 3 березня 2024.
  9. ↑ а б العلي, محمد داود. الرئاسة اللبنانية على صفيح ساخن.. جوزيف عون "مرشح الضرورة". الجزيرة نت (араб.). Процитовано 23 грудня 2024.
  10. ↑ From Academia to Army, an Interview with General Joseph Aoun. magazine.lau.edu.lb (англ.). Процитовано 8 січня 2024.
  11. ↑ والد أحد الضباط الشهداء: وصول العماد جوزيف عون لقيادة الجيش يعني وصول ولدي. elnashra (араб.). 25 вересня 2017.
  12. ↑ هذا انا جورج نادر.. معركة ادما والمغوار الذي يموت واقفاً ولا ينحني − الحلقة الرابعة عشر. lebanondebate (араб.). 3 березня 2016.
  13. ↑ Joseph Aoun. www.lebarmy.gov.lb (англ.). 7 березня 2017. Процитовано 13 січня 2025.
  14. ↑ Operation 'Jroud Dawn': Lebanon begins assault on Islamic State. The Sydney Morning Herald (англ.). 19 серпня 2017. Процитовано 3 березня 2024.
  15. ↑ ماذا قال قائد الجيش اللبناني بشأن الوضع السياسي في البلاد؟. سكاي نيوز عربية (араб.). Процитовано 10 березня 2021.
  16. ↑ Prentis, Jamie (15 грудня 2023). Lebanese Parliament votes to extend army chief's term by a year. The National (англ.). Процитовано 11 червня 2024.
  17. ↑ Lebanon's parliament renews army chief's term in first session after ceasefire. Associated Press (англ.). 28 листопада 2024. Процитовано 29 листопада 2024.
  18. ↑ Lebanon army chief emerges as potential candidate for president. Arab News (англ.). 2 лютого 2023. Процитовано 26 вересня 2023.
  19. ↑ Report: Qatar calls for meeting of five-nation group on Thursday. Naharnet. 10 липня 2023. Процитовано 26 вересня 2023.
  20. ↑ Lebanese Army Commander Joseph Aoun seen as a president-in-waiting after Doha visit. Gulf News (англ.). 16 грудня 2022. Процитовано 12 червня 2023.
  21. ↑ Présidentielle : Pour Bassil, Geagea est celui qui « bénéficie de la légitimité populaire » [Presidential election: for Bassil, Geagea is the one who 'has popular support']. L'Orient–Le Jour (French) . 31 грудня 2024.
  22. ↑ Abi Akl, Yara (9 січня 2025). Tout le monde devant le fait accompli : le soutien à Joseph Aoun presque unanime [Everyone presented with a fait accompli: almost unanimous support for Joseph Aoun]. L'Orient–Le Jour (French) .
  23. ↑ Lebanon's army chief Joseph Aoun elected president. Al Arabiya (англ.). 9 січня 2025. Процитовано 9 січня 2025.
  24. ↑ Joseph Aoun, elected president, wants Lebanese state to invest in its army to protect its borders, combat smuggling, terrorism, Israeli aggression | Our live coverage of the parliamentary session. L'Orient Today (англ.). 9 січня 2025. Процитовано 9 січня 2025.
  25. ↑ انتخاب جوزيف عون رئيسا للبنان. الجزيرة نت (араб.). Процитовано 10 січня 2025.
  26. ↑ Qiblawi, Tamara (9 січня 2025). US-backed army chief elected Lebanon's president, ending years-long stalemate. CNN. Процитовано 10 січня 2025.
  27. ↑ Sewell, Abby (10 січня 2025). Who is Joseph Aoun, a low-profile army chief who is now Lebanon's president?. Washington Post.
  28. ↑ Commanders. 7 березня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  29. ↑ Lebanon's army chief Joseph Aoun, a man with a tough mission. France 24 (англ.). 29 листопада 2024. Процитовано 29 листопада 2024.
  30. ↑ Lebanon's army chief Joseph Aoun, a man with a tough mission. Al-Monitor (англ.). Процитовано 7 грудня 2024.
  31. ↑ Joseph Aoun | الموقع الرسمي للجيش اللبناني. www.lebarmy.gov.lb. 7 березня 2017. Процитовано 3 березня 2024.
  32. ↑ Foreword of LAF Commander General Joseph Aoun. الموقع الرسمي للجيش اللبناني (англ.). 22 листопада 2018. Процитовано 3 березня 2024.

Посилання