Джон Бенвілл

Джон Бенвілл
John Banville
ПсевдонімBenjamin Black Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився8 грудня 1945(1945-12-08) (79 років)
Вексфорд Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Ірландія Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьірландець
Діяльністьпрозаїк
Alma materМіжнародна письменницька програмаd і St Peter's College, Wexfordd Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творіванглійська
Роки активності1970 — тепер. час
Magnum opusThe Book of Evidenced, Ghosts[d], Eclipse[d], Shroudd, The Sea[d], The Infinitiesd і Ancient Lightd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоAosdánad, Американська академія мистецтв і наук і Королівське літературне товариство Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриVincent Banvilled Редагувати інформацію у Вікіданих
ПреміїБукерівська премія (2005)
Сайт: john-banville.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Джон Бенвілл у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Джон Бенвілл (англ. John Banville) ірландський письменник і сценарист. Його роман The Book of Evidence (1989) був претендентом на Букерівську премію, і отримав нагороду Guinness Peat Aviation. його вісімнадцятий роман, The Sea, виграв Букерівську премію у 2005. Іноді він пише під відкритим псевдонімом Бенджамін Блек (Benjamin Black).

Бенвілл відомий своєю чіткою і холодною прозою, майстерністю, що нагадує Набокова, та чорним гумором своїх загалом іронічних героїв. Він заявляв про намагання надати своїй прозі «того типу щільності і густини, які є в поезії».[2]

Біографія

Бенвілл народився в Вексфорді, Ірландія. Його батько працював в гаражі, і помер, коли Бенвіллу тільки виповнилося тридцять. Його мати була хатньою господаркою. Він наймолодший з трьох дітей. Його старший брат Вінсент також письменник, і видавався під ім'ям Вінсент Лоуренс та власним. Його сестра Вонні Бенвілл-Еванс[3] автор дитячих романів та спогадів[4] про зростання в Вексфорді.

Бенвіл отримав освіту в школі Christian Brothers та Вексфордському коледжі святого Петра. Хоча він і мав намір стати художником і архітектором, він не відвідував університет[5]. Пізніше Бенвілл казав, що це «Велика помилка. Я мав вчитися. Мені шкода, що я не отримав цих чотирьох років пияцтва та закоханностей. Але я хотів бути подалі від моєї сім'ї. Я хотів бути вільним.»[6]. Після навчання він працював службовцем в авіакомпанії Aer Lingus, що дозволило йому подорожувати з великими знижками. Він використав ці переваги для подорожей в Грецію та Італію. Протягом 1968-69 років він жив в Сполучених Штатах. Після повернення до Ірландії він став помічником редактора в Irish Press, і з часом отримав підвищення до головного помічника редактора. Його перша книга, Long Lankin, була опублікована в 1970.

Примітки

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Steinberg, Sybil."Who Is John Banville? [Архівовано 1 травня 2009 у Wayback Machine.]". Publishers Weekly, July, 1995. Retrieved on 21 January 2007.
  3. ↑ VOnnie Banville Evans Homepage. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 16 березня 2022.
  4. ↑ Evans, Vonnie Banville (1994). The House in the Faythe. Dublin: Code Green. ISBN 9781907215124.
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2007. Процитовано 15 жовтня 2010.{cite web}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Irish Examiner; 5 September 2009

Посилання