Загальноримський календар

Загальноримський календар — це літургійний календар, який вказує дати святкувань святих та таємниць Господа (Ісуса Христа) в римському обряді, де б не був цей літургійний обряд. Ці святкування є фіксованою річною датою; або відбуваються в певний день тижня (приклади — Хрещення Господнє в січні та Свято Христа Царя в листопаді); або стосуються дати Великодня (прикладами є святкування Пресвятого Серця Ісуса та Непорочного Серця Марії). Національні та єпархіальні літургійні календарі, включаючи саму єпархію Риму, а також календарі релігійних інститутів і навіть континентів, додають інших святих та таємниці або переносять святкування певного святого або таємниці з дати, визначеної в Загальному календарі до іншої дати.

У 1969 році після Другого Ватиканського собору літургійна реформа замінила складну й багатоступінчасту систему свят, що існувала в латинському обряді з кінця XVI століття, на систему, у якій усі дні літургійного року мають одну з 4 категорій:

  • Будній день (лат. feria). У цей день немає обов'язкового вшанування, у різних країнах шануються свої місцевошановані святі або літургія проходить взагалі без спогаду святих.
  • Пам'ять (лат. memoria). Пам'ять певного святого. Пам'ять може бути обов'язковою (лат. memoria obligatoris) і необов'язковою, факультативною (лат. memoria ad libitum). У другому випадку єпископська конференція країни або керівництво чернечого ордену має право замінити пам'ять святого з календаря на пам'ять свого місцевошанованого святого.
  • Свято (лат. festum). У дні свят богослужіння носить святковий характер. До них належать більшість свят літургійного року, за винятком найважливіших.
  • Торжество (лат. solemnitas). Найзначиміші свята річного циклу.

Січень

Датування по новому стилю (Григоріанський календар).

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

Див. також

Посилання