Кальчик (село)

село Кальчик
Герб
Братська могила радянських воїнів Південного фронту і пам'ятник односельчанам
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Маріупольський район
Тер. громада	Кальчицька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA14140010010097440
Основні дані
Засноване	1882
Населення	▼ 1378 (01.01.2017)
Площа	1.16 км²
Густота населення	1188 осіб/км²
Поштовий індекс	87040
Телефонний код	+380 6246
Географічні дані
Географічні координати	47°18′26″ пн. ш. 37°36′0″ сх. д. / 47.30722° пн. ш. 37.60000° сх. д. / 47.30722; 37.60000
Середня висота над рівнем моря	129 м
Відстань до обласного центру	99,9 км
Відстань до районного центру	38,7 км
Найближча залізнична станція	Кальчик
Місцева влада
Адреса ради	87040, Донецька обл., Маріупольський район, с. Кальчик, пров. Вокзальний, 2
Сільський голова	Рибкіна Надія Анатоліївна
Карта
Кальчик
Кальчик
Мапа
Кальчик у Вікісховищі

Ка́льчик — село Маріупольського району Донецької області в Україні. Адміністративний центр Кальчицької сільської громади. Відстань до Нікольського становить близько 38 км і проходить переважно автошляхом Т 0523.

Срібна вузька балка, обтяжена чорними прямокутниками, перетинає щит на лазурове і чорне поле. На першому полі складені у косий хрест срібний із золотим руків'ям меч вістрям додолу та червоний, окантований золотом, сагайдак із золотим луком та срібною тятивою. На другому полі дві золоті кирки у косий хрест.

Основні елементи в полі щита відбивають історичне минуле і дійсність Кальчика. Поблизу Кальчика відбулася знаменита битва 1223 року між русько-половецьким і монгольським військом, що відображено золотою зброєю руських воїнів у верхній частині щита. Кальчик є значною станцією на півдні Донецької області - це показано силуетом залізничної колії. Виникнення села у 1882 році пов'язане з будівництвом залізниці. У Кальчику розташований великий кар'єр з видобутку щебеню, що є поряд із сільським господарством головним видом господарської діяльності місцевих жителів - це відбито двома кирками на чорному тлі (символ багатства і родючости земель).^[1]

Кальчик заснований у 1882 р. вихідцями з села Чердакли. Виникнення у 80-х рр. XIX ст. пов'язане з будівництвом залізниці. У 1930 р. населення суттєво поповнилось чердаклинцями.

Увечері 19 грудня 2014 року поблизу міста Волноваха група саперів виїхала на розмінування об'єкта. При виконанні бойового завдання група потрапила під обстріл біля села Кальчик, Олександр Лупаїна зазнав від смертельного кульового поранення.

У селі Кальчик розташована однойменна станція Ясинуватської дирекції Донецької залізниці.

Кальчик — центр Кальчицької сільської громади. Населення — 1718 осіб. Сільській раді підпорядковані також населені пункти Кирилівка, Келерівка. Двічі на день проходить автобус сполученням Маріуполь—Чермалик.

За даними перепису 2001 року населення села становило 1718 осіб, із них 4,66 % зазначили рідною мову українську, 94,64 %— російську та 0,41 %— грецьку мову^[2].

У Кальчику є кар'єроуправління, де видобувають сіоніт, граніт, бутовий камінь, вермикуліт, кварц, вапняк, маріуполіт, польовий шпат. Працює фабрика з переробки сіоніту на щебінь. Також розвинене сільське господарство. Тут міститься хлібоприймальний та молокоприймальний пункти, овочева база.

На території села — середня школа, клуб, бібліотека. Функціонує лікарня, є аптека. Відкрито дитячий комбінат. Працюють їдальня, З магазини.

У селі народилася олімпійська чемпіонка, легкоатлетка Ніна Зюськова.

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття ґрунтується на матеріалах енциклопедичного видання «Історія міст і сіл УРСР». Відтак у ній може бути відсутньою або викривленою інформація про періоди Української революції, Голодоморів, Другої Світової війни та сучасності. Ви можете допомогти проєкту, дописавши її.