Республіка (село)

село Петропавлівка
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Маріупольський район
Тер. громада	Нікольська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA14140070180027508
Облікова картка	Республіка
Основні дані
Засноване	1836
Населення	▼ 609 (01.01.2017)
Площа	2.6 км²
Густота населення	234.2 осіб/км²
Поштовий індекс	87021
Телефонний код	+380 6246
Географічні дані
Географічні координати	47°15′4″ пн. ш. 37°11′51″ сх. д. / 47.25111° пн. ш. 37.19750° сх. д. / 47.25111; 37.19750
Середня висота над рівнем моря	104 м[1]
Відстань до обласного центру	126 км
Відстань до районного центру	11,5 км
Найближча залізнична станція	Розівка
Відстань до залізничної станції	19,9 км
Місцева влада
Адреса ради	87000, Донецька обл., Маріупольський р-н, смт Нікольське, вул. Пушкіна, 94
Сільський голова	Аксьонов Сергій Леонідович
Карта
Петропавлівка
Петропавлівка
Мапа
Республіка у Вікісховищі

Петропавлівка (до 1918 року Бергталь, Петропавлівка, Бодні, Республіканське, № 1. З 1918 по 2024 рр. село Республіка) — село Нікольської селищної громади Маріупольського району Донецької області України. Розташоване в долині річки Бодні. Відстань до центру громади становить близько 11 км автошляхом Н08. За 19 км від залізничної станції Розівка. Населення 703 особи (2001).

Село засноване в 1836 році переселенцями з Голландії, а в 1874 році сюди приїхали німці-колоністи зі Східної Пруссії.

Радянська окупація встановлена в лютому 1918 року.

На фронтах радянсько-німецької війни воювали 32 мешканця, з них 13 загинули, 30 нагороджені орденами і медалями. Уродженцю села М. П. Могильному за мужність, виявлену в бою при звільненні від гітлерівських окупантів міста Шілуте Литовської РСР, посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У Республіці йому, а також воїнам, загиблим при визволенні села від нацистських загарбників, встановлені пам'ятники. Споруджено обеліск на пам'ять про вісімнадцять міліціонерів, вбитих у селі махновцями в 1921 році.

У 1925—1939 роках село входило до складу Люксембурзького німецького національного району Маріупольської округи (з 1932 — Дніпропетровської області, з 1939 — Запорізької області).^[2]

Станом на 1970 рік в селі мешкало 652 чоловіка, був 191 двір. У Республіці знаходилася центральна садиба колгоспу ім. Жданова, за яким було закріплено 6 247 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 5 477 га орних земель. Господарство було багатогалузеве. Були розвинуті рослинництво і тваринництво. За трудові успіхи 21 людина нагороджена орденами і медалями СРСР, у тому числі орденом Леніна — комбайнер А. Я. Гладун.

На той час у селі працювали середня школа, де навчалося 262 учня і працював 21 вчитель, клуб на 150 місць, бібліотека з книжковим фондом 17,2 тисяч примірників, медпункт, дитячі ясла на 70 місць, пошта, ощадкаса, 3 магазини. За 1966—1974 роки тут побудовані 59 індивідуальних будинків, газифіковано 62 квартири.

15 квітня 2024р. Нікольська громада^[3] прийняла рішення перейменування населених пунктів, вулиць, провулків Нікольської селищної територіальної громади, яке проводилося відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», розпорядження селищного голови № 29-од від 21.03.2024 року.

За даними перепису 2001 року населення села становило 703 особи, з них 75,25 % зазначили рідною мову українську, 24,18 %— російську, 0,14 %— грецьку та білоруську мови^[4].

• Яблонський Микола Миколайович (1988—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.