Ковель Валентина Павлівна

Ковель Валентина Павлівна
Народилася	23 січня 1923(1923-01-23)[1]  Петроград, РСФРР, СРСР
Померла	15 листопада 1997(1997-11-15) (74 роки)  Санкт-Петербург, Росія
Поховання	Большеохтінський цвинтарd
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв (1945)
Знання мов	російська
Заклад	Театр драми імені О. С. Пушкіна, Великий драматичний театр імені М. Горького
У шлюбі з	Медведєв Володимир Олександрович
Нагороди
IMDb	ID 0468385

Валентина Павлівна Ковель (нар. 23 січня 1923, Петроград^[2] — пом. 15 листопада 1997, Санкт-Петербург) — російська радянська акторка театру і кіно. Народна артистка СРСР (1988).

Валентина Ковель народилася 23 січня 1923 року (за іншими джерелами — 13 січня 1921 року^[3][4]) в Петрограді (нині Санкт-Петербург).

У 1946 році закінчила акторський факультет Ленінградського театрального інституту (майстерня Н. Є. Серебрякова).

З 1946 року виступала на сцені Ленінградського театру драми ім. О. С. Пушкіна (нині Олександринський театр). У 1966 році разом з чоловіком, Володимиром Медведєвим була запрошена до Ленінградського академічного Великого драматичного театру імені М. Горького (БДТ) (нині — імені Г. О. Товстоногова). У цьому театрі служила до кінця життя. Серед найкращих ролей, зіграних на сцені БДТ — Естер в «Ціні» А. Міллера, Кабато в «Хануме» А. А. Цагарелі, Клара Цаханассьян у «Візиті старої дами» Ф. Дюрренматта.

В останні роки життя співпрацювала з Театром сатири на Василівському.

Померла 15 листопада 1997 року в Санкт-Петербурзі. Похована на Большеохтинському кладовищі поруч із чоловіком Вадимом Медведєвим.

• Чоловік — Вадим Олександрович Медведєв (1929—1988), актор театру і кіно. Народний артист РРФСР (1980).
• Дочка від попереднього шлюбу — Катерина Кончакова (до шлюбу Домбек).

• Заслужена артистка РРФСР (22.04.1965)
• Народна артистка РРФСР (05.06.1978)^[5]
• Народна артистка СРСР (14.02.1988)^[2]
• Спеціальний диплом на Першому фестивалі сучасної драматургії в Смоленську (1991).

• «Дикий капітан» Ю. Смуула — Матильда
• «Далека дорога» О. М. Арбузова — Льошка

• «Роки мандрів» Олексія Арбузова — Зойка Толоконцева^[2]
• «Далека дорога» О. М. Арбузова — Льошка
• «На дні» М. Горького — Настя
• «Правда — добре, а щастя краще» Олександра Островського — Поліксена
• «Гроза» Олександра Островського — Варвара
• «Сонет Петрарки» Миколи Погодіна — Клара
• «На дикому бреге» за Борисом Польовим — Мурка
• «Ревізор» Миколи Гоголя — Марія Антонівна

• 1967 — «Традиційний збір» В. С. Розова — Лідія Бєлова
• 1967 — "Правду! Нічого, крім правди! " Д. Н. Аль — Історичний персонаж
• 1968 — «Ціна» А. Міллера. Постановка Р. А. Сироти — Естер ^[6]
• 1969 — «Два театри» Е. Шанявського — Мати
• 1969 — «Король Генріх IV» В. Шекспіра — Уособлення поголоски
• 1971 — «Валентин і Валентина» М. М. Рощина. Постановка О. Г. Товстоногова — Мати Валентина
• 1971 — «Тоот, інші і майор» І. Еркеня — Маришка
• 1972 — «Ревізор» М. В. Гоголя. Постановка О. Г. Товстоногова — Пошльопкіна
• 1972 — «Ханума» О. А. Цагарелі, музика Гія Канчелі. Постановка О. Г. Товстоногова — Кабатов
• 1974 — «Минулого літа в Чулимську» О. В. Вампілова. Постановка О. Г. Товстоногова — Ганна Василівна
• 1974 — «Енергійні люди» В. М. Шукшина. Постановка О. Г. Товстоногова — Віра Сергіївна ^[7]
• 1974 — « Три мішки бур'янистої пшениці» В. Ф. Тендрякова. Постановка О. Г. Товстоногова — Манька '^[6]
• 1975 — «Історія коня», інсценування М. Г. Розовського за повістю Л. М. Толстого «Холстомер», вірші Ю. Є. Ряшенцева. Постановка О. Г. Товстоногова — Вязопуріха; вона ж Матьє; вона ж Марі
• 1976 — «Молода господиня Ніскавуорі» Х. Вуолійокі — Юзі
• 1978 — «Піквікський клуб» Ч. Діккенса — Місіс Бардл
• 1979 — «Ми, що нижче підписалися» О. І. Гельмана — Віолетта Матвіївна Нуйкін
• 1979 — «Вплив гамма-променів на блідо-жовті нагідки» П. Зіндель — Беатріс
• 1980 — «Перечитуючи заново», постановка О. Г. Товстоногова — Ведуча
• 1983 — «Смерть Тарєлкіна», мюзикл О. Н. Колкера і В. М. Дреєра за п'єсою О. В. Сухово-Кобиліна. Постановка О. Г. Товстоногова — Брандахлістова
• 1983 — «Скорботні родичі» Б. Нушича — Сарка
• 1985 — «На всякого мудреця досить простоти» О. М. Островського. Постановка О. Г. Товстоногова — Манефа ^[6]
• 1986 — «Іван» А. Кудрявцева — Марія
• 1987 — «На дні» М. Горький — Квашня
• 1989 — «За чим підеш, то й знайдеш» О. М. Островського — Красавіна
• 1989 — «Візит старої дами» Ф. Дюрренматта. Постановка В. Є. Воробйова — Клер Цаханесян
• 1993 — «Сімейний портрет зі стороннім» С. Л. Лобозьорова. Постановка А. М. Максимов — Бабця
• 1993 — «Привиди» Е. де Філіппо — Кармела
• 1996 — «Фома» Ф. М. Достоєвського — Генеральша.

• 1996 — «Метелик… Метелик», за п'єсою А. Ніколаї. Режисер Р. Г. Віктюк — Едда^[8]

• 1960 — «Третя патетична» — Клава, дружина Куманіна
• 1965 — «Життя Галілея»
• 1968 — «Принц Наполеон» — графиня Монтолон, колишня кохана Луї
• 1968 — «П'ять мільйонів» — мадам Бранден
• 1968 — «Гуморески Валентина Катаєва» (новела «Шубка») — дружина
• 1969 — «Правду! Нічого, крім правди!» — Катерина Костянтинівна Брешко-Брешковська, есерка в молодості
• 1970-е — «Гра уяви» — Конягіна
• 1972 — «Іван, третій син» — Баба Яга
• 1978 — «Ханума» — Кабато
• 1979 — «Вплив гамма-променів на блідо-жовті нагідки» — Бетті
• 1980 — «У поті лиця свого» — Безфамільна
• 1981 — «Мегре і людина на лавці» — мадам Жибон, господиня мебльованих кімнат
• 1985 — «Кримінальний талант» — Ганна Михайлівна Карпова, прибиральниця в НДІ
• 1986 — «БДТ тридцять років потому» — Брандахлистова (сцена з вистави «Смерть Тарєлкіна»)
• 1986 — «Піквікський клуб» (реж. Є. І. Макаров і Г. О. Товстоногов) — місіс Бардл
• 1989 — «Енергійні люди» — Віра Сергіївна Кузькіна
• 1989 — «Історія коня» — Матьє / Вязопуриха / Марія
• 1989 — «Смерть Тарєлкіна» — Брандахлистова
• 1991 — «Казка за казкою» — Канімура

• 1957 — Дон Кіхот — жінка із заїжджого двору
• 1957 — Поруч з нами — офіціантка
• 1966 — У місті С. — дружина ревнивця на балу в клубі
• 1967 — Зелена карета — акторка Александринського театру
• 1970 — Салют, Маріє! — Галина Андріївна, подруга Махно
• 1971 — Жартуєте? (кіноальманах) (новела «Шуткуєте?») — тітка Тетяна, колгоспниця
• 1974 — Народжена революцією — Нюрка, сутенерка (3-я серія)
• 1975 — Прошу слова — Тетяна, секретарка Єлизавети Уварової
• 1976 — Веселі сновидіння, або Сміх і сльози — Каргана, дама пік
• 1981 — Тричі про кохання — Ганна Макарівна Лобанова, мати Василя
• 1982 — Магістраль — Тетяна Олексіївна, секретарка заступника начальника дороги
• 1983 — Серед білого дня… — мати Столярова
• 1984 — Прохіндіада, або Біг на місці — Маргарита, колега Любомудрова
• 1988 — Минуле повернути — покоївка Клари Скамбрічіо
• 1988 — Собаче серце — пацієнтка
• 1991 — Виплодок пекла — епізод
• 1991 — Мій найкращий друг генерал Василь, син Йосипа
• 1992 — Короткий подих кохання — Клавдія Михайлівна
• 1992 — Удачі вам, панове! — кадровичка
• 1994 — Рік собаки — бабуся Сергія
• 1994 — Колесо кохання — чаклунка Клара
• 1994 — Російська симфонія — Семенівна

• 2008 — Насмішкувате щастя Валентини Ковель (документальний фільм)

• Валентина Ковель (англ.) на сайті Internet Movie Database
• Валентина Ковель на сайті www.peoples.ru [Архівовано 11 Лютого 2019 у Wayback Machine.]