Ларс Онсагер

Ларс Онсагер
Ларс Онсагер
Народився	27 листопада 1903[…] ; Християнія[d], Норвегія
Помер	5 жовтня 1976[…] (72 роки); Корал-Ґейблс, Маямі-Дейд, Флорида, США
Поховання	цвинтар Гроув-Стрітd
Місце проживання	Осло
Країна	США
Національність	норвежець
Діяльність	фізик, інженер, хімік, фізик-теоретик, викладач університету
Alma mater	Норвезький технологічний інститут
Галузь	фізична хімія
Заклад	Технічна школа Цюриха ; Університет Дж. Гопкінса ; Браунський університет ; Єльський університет ; Університет Маямі
Науковий ступінь	доктор хімічних наук і доктор технічних наук (1960)
Науковий керівник	Петер Дебай
Аспіранти, докторанти	John Frederick Nagled ; Joseph Lee McCauleyd ; Stefan Machlupd ; John Lester Greenstadtd
Членство	Лондонське королівське товариство ; Національна академія наук США ; Шведська королівська академія наук ; Американська академія мистецтв і наук ; Американське філософське товариство ; Американське фізичне товариство
Діти	Erling Onsagerd
Нагороди	Нобелівська премія з хімії (1968) ; Премія Румфорда (1953)
Автограф
	Ларс Онсагер у Вікісховищі

Ларс Онсагер (англ. Lars Onsager; 27 листопада 1903 Осло, Норвегія — 5 жовтня 1976, Корал-Ґейблз, США) — американський фізико-хімік норвезького походження. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1968 року та премії Румфорда Американської академії мистецтв і наук 1953 року.

Біографія

Онсагер навчався хімічній інженерії в Норвезькому технологічному інституті. В 1925 році він зробив поправку до теорії електролітів Дебая-Хюкеля. Після цього він працював асистентом Хюкеля в Політехнічній федеральній школі в Цюриху до 1928 року. В 1928 році один семестр викладав в Університеті Джонса Гопкінса. Після цього працював у Браунському університеті. Від 1933 до 1972 року був науковим співробітником в Єльському університеті, де спочатку мав захистити докторську дисертацію. В 1947 році був обраний до Національної академії наук США. Після виходу на пенсію був призначений визначним університетським професором Університету Маямі в Центрі теоретичних досліджень.

У 1968 році отримав Нобелівську премію «за відкриття співвідношень взаємності в необоротних процесах, що мають принципово важливе значення для термодинаміки необоротних процесів».^[12]

Див. також

Принцип Онсагера

Примітки

↑ Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
↑ SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ Leidse Hoogleraren
d:Track:Q23667505
↑ Fisher M. E. Lars Onsager: November 27, 1903–October 5, 1976 // J. Stat. Phys. / J. Lebowitz — Springer Science+Business Media, 1995. — Vol. 78, Iss. 1-2. — P. 605–640. — ISSN 0022-4715; 1572-9613 — doi:10.1007/BF02183371
d:Track:Q100153855 d:Track:Q176916 d:Track:Q1878468 d:Track:Q473790 d:Track:Q1364884
↑ Niss M. History of the Lenz-Ising Model 1920?1950: From Ferromagnetic to Cooperative Phenomena // Arch. Hist. Exact Sci. — Springer Science+Business Media, 2004. — Vol. 59, Iss. 3. — P. 267–318. — ISSN 0003-9519; 1432-0657 — doi:10.1007/S00407-004-0088-3
d:Track:Q4787264 d:Track:Q176916 d:Track:Q119854917 d:Track:Q57319435
↑ Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
↑ https://link.springer.com/content/pdf/10.1007%2F978-94-007-7799-6_13.pdf
↑ https://link.springer.com/content/pdf/10.1007/s000160050042.pdf
↑ Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
↑ ^а ^б ^в ^г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984
↑ ^а ^б NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513
↑ Нобелівська премія з хімії 1968 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 27 липня 2010.(англ.)

Посилання

Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741">[http://global.britannica.com/biography/Lars-Onsager_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q5375741]]</div>-1] Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-2] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q23667505">Leidse_Hoogleraren<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q23667505]]</div>-3] Leidse Hoogleraren
d:Track:Q23667505

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q100153855"><i_class="wef_low_priority_links">[[:en:Michael_Fisher|Fisher&nbsp;M.&nbsp;E.]]</i>_[https://link.springer.com/article/10.1007%2FBF02183371_Lars_Onsager:_November_27,_1903–October_5,_1976]_//_''[[:en:Journal_of_Statistical_Physics|J._Stat._Phys.]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:Джоел_Лебовіц|J.&nbsp;Lebowitz]]_—_[[:Springer_Science+Business_Media|Springer_Science+Business_Media]],_1995._—_Vol.&nbsp;78,_Iss.&nbsp;1-2._—_P.&nbsp;605–640._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0022-4715_0022-4715];_[https://www.worldcat.org/issn/1572-9613_1572-9613]_—_[http://dx.doi.org/10.1007/BF02183371_doi:10.1007/BF02183371]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q100153855]][[d:Track:Q176916]][[d:Track:Q1878468]][[d:Track:Q473790]][[d:Track:Q1364884]]</div>-4] Fisher M. E. Lars Onsager: November 27, 1903–October 5, 1976 // J. Stat. Phys. / J. Lebowitz — Springer Science+Business Media, 1995. — Vol. 78, Iss. 1-2. — P. 605–640. — ISSN 0022-4715; 1572-9613 — doi:10.1007/BF02183371
d:Track:Q100153855 d:Track:Q176916 d:Track:Q1878468 d:Track:Q473790 d:Track:Q1364884

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q57319435"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q119854917|Niss&nbsp;M.]]</i>_[https://link.springer.com/article/10.1007%2Fs00407-004-0088-3_History_of_the_Lenz-Ising_Model_1920?1950:_From_Ferromagnetic_to_Cooperative_Phenomena]_//_''[[:en:Archive_for_History_of_Exact_Sciences|Arch._Hist._Exact_Sci.]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Springer_Science+Business_Media|Springer_Science+Business_Media]],_2004._—_Vol.&nbsp;59,_Iss.&nbsp;3._—_P.&nbsp;267–318._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0003-9519_0003-9519];_[https://www.worldcat.org/issn/1432-0657_1432-0657]_—_[http://dx.doi.org/10.1007/S00407-004-0088-3_doi:10.1007/S00407-004-0088-3]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4787264]][[d:Track:Q176916]][[d:Track:Q119854917]][[d:Track:Q57319435]]</div>-5] Niss M. History of the Lenz-Ising Model 1920?1950: From Ferromagnetic to Cooperative Phenomena // Arch. Hist. Exact Sci. — Springer Science+Business Media, 2004. — Vol. 59, Iss. 3. — P. 267–318. — ISSN 0003-9519; 1432-0657 — doi:10.1007/S00407-004-0088-3
d:Track:Q4787264 d:Track:Q176916 d:Track:Q119854917 d:Track:Q57319435

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741">[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/429328/Lars-Onsager_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q5375741]]</div>-6] Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[[https://link.springer.com/content/pdf/10.1007%2F978-94-007-7799-6_13.pdf_https://link.springer.com/content/pdf/10.1007%2F978-94-007-7799-6_13.pdf]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-7] ttps://link.springer.com/content/pdf/10.1007%2F978-94-007-7799-6_13.pdf

[[https://link.springer.com/content/pdf/10.1007/s000160050042.pdf_https://link.springer.com/content/pdf/10.1007/s000160050042.pdf]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-8] ttps://link.springer.com/content/pdf/10.1007/s000160050042.pdf

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q5535082_citetype_Q33270056_citetype_Q43229_citetype_Q107553922"_data-entity-id="Q63056">[http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=4365_Find_a_Grave]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1996.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q63056]]</div>-9] Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q33002955_citetype_Q114955954"_data-entity-id="Q829984">Математичний_генеалогічний_проєкт<span_class="wef_low_priority_links">_—_1997.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q829984]]</div>-10] а ^б ^в ^г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
d:Track:Q829984

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q43229"_data-entity-id="Q1373513">NNDB<span_class="wef_low_priority_links">_—_2002.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1373513]]</div>-11] а ^б NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513

[12] Нобелівська премія з хімії 1968 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 27 липня 2010.(англ.)

[1]

[2]

[4]

[5]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

Генеалогія та некрополістика	Математичний генеалогічний проєкт · Find a Grave · Geni.com · The Academic Family Tree · WikiTree
Література та бібліографія	Open Library · Проєкт Рунеберг
Наука	Mathematical Reviews · NobelPrize.org · Scopus · zbMATH Open Database · Національна академія наук США
Тематичні сайти	SNAC · Архів Єльського університету · Wolfram Language · Quora
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · Proleksis Encyclopedia
Довідкові видання	Collaborative InterLingual Index · Deutsche Biographie · Munzinger IBA · NNDB · SNAC · WordNet · NobelPrize.org
Нормативний контроль	BIBSYS: 90723457 · BNF: 136155201 · CiNii: DA10107893 · FAST: 371962 · Freebase: /m/098hw · GND: 119321769 · GTAA: 138364 · ICCU: TSAV014852 · ISNI: 0000000108617177 · J9U: 987007345434705171 · LCCN: n96029554 · NDL: 001196719 · NKC: zcu2014808316 · NLA: 990389 · NTA: 157261514 · NUKAT: n02060651 · RVK: UB 2705 · SHARE: 61637 · SNK: 149004 · SUDOC: 076005402 · VIAF: 186115

п о р Лауреати Нобелівської премії з хімії
1901—1925	Вант-Гофф (1901) • Е. Фішер (1902) • Арреніус (1903) • Ремзі (1904) • Беєр (1905) • Муассан (1906) • Бухнер (1907) • Резерфорд (1908) • Оствальд (1909) • Валлах (1910) • Кюрі (1911) • Гріньяр / Сабатьє (1912) • Вернер (1913) • Річардс (1914) • Вільштеттер (1915) • Габер (1918) • Нернст (1920) • Содді (1921) • Астон (1922) • Прегль (1923) • Зігмонді (1925)
1926—1950	Сведберг (1926) • Віланд (1927) • Віндаус (1928) • Гарден / фон Ейлер-Хельпін (1929) • Фішер (1930) • Бош / Бергіус (1931) • Ленгмюр (1932) • Юрі (1934) • Фредерік / Ірен Жоліо-Кюрі (1935) • Дебай (1936) • Говорт / Каррер (1937) • Кун (1938) • Бутенандт / Ружичка (1939) • де Гевеші (1943) • Ган (1944) • Віртанен (1945) • Самнер / Нортроп / Стенлі (1946) • Робінсон (1947) • Тіселіус (1948) • Джіок (1949) • Дільс / Альдер (1950)
1951—1975	Макміллан / Сіборг (1951) • Мартін / Сінг (1952) • Штаудінгер (1953) • Полінг (1954) • дю Віньо (1955) • Гіншелвуд / Семенов (1956) • Тодд (1957) • Сенгер (1958) • Гейровський (1959) • Ліббі (1960) • Калвін (1961) • Перуц / Кендрю (1962) • Ціглер / Натта (1963) • Годжкін (1964) • Вудворд (1965) • Маллікен (1966) • Ейген / Норріш / Портер (1967) • Онсагер (1968) • Бартон / Гассель (1969) • Лелуар (1970) • Герцберґ (1971) • Анфінсен / Мур / Стайн (1972) • Е.О. Фішер / Вілкінсон (1973) • Флорі (1974) • Корнфорт / Прелог (1975)
1976—2000	Ліпском (1976) • Пригожин (1977) • Мітчелл (1978) • Браун / Віттіг (1979) • Берг / Гілберт / Сенгер (1980) • Фукуї / Гофман (1981) • Клуг (1982) • Таубе (1983) • Мерріфілд (1984) • Гауптман / Карлі (1985) • Гершбах / Лі Ян / Полані (1986) • Крам / Лен / Педерсен (1987) • Дайзенгофер / Губер / Міхель (1988) • Олтмен / Чек (1989) • Корі (1990) • Ернст (1991) • Рудольф Маркус (1992) • Малліс / М. Сміт (1993) • Ола (1994) • Крутцен / Моліна / Роуленд (1995) • Керл / Крото / Смолі (1996) • Бойєр / Вокер / Скоу (1997) • Кон / Попл (1998) • Зевейл (1999) • Гігер / Макдіармід / Сіракава (2000)
2001—дотепер	Ноулз / Нойорі / Шарплесс (2001) • Фенн / Танака / Вютріх (2002) • Егр / Маккінон (2003) • Чехановер / Гершко / Роуз (2004) • Граббс / Шрок / Шовен (2005) • Корнберг (2006) • Ертль (2007) • Чалфі / Сімомура / Цянь (2008) • Рамакрішнан / Стейц / Йонат (2009) • Гек / Негісі / Судзукі (2010) • Шехтман (2011) • Лефковіц / Кобилка (2012) • Карплус / Левітт / Варшель (2013) • Гелль / Бетциг / Мернер (2014) • Ліндаль / Модрич / Санджар (2015) • Соваж / Стоддарт / Ферінга (2016) • Дюбоше / Франк / Гендерсон (2017) • Арнольд / Дж. Сміт / Вінтер (2018) • Гудінаф / Віттінгем / Йосіно (2019) • Шарпантьє / Даудна (2020) • Макміллан / Ліст (2021) • Бертоцці / Мелдал / Шарплесс (2022) • Бавенді / Брюс / Єкімов (2023) • Бейкер / Гассабіс / Джампер (2024)