Ларс Онсагер

Ларс Онсагер
Народився27 листопада 1903(1903-11-27)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Християнія[d], Норвегія
Помер5 жовтня 1976(1976-10-05)[4][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих (72 роки)
Корал-Ґейблс, Маямі-Дейд, Флорида, США[7][8]
Похованняцвинтар Гроув-Стрітd[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняОсло
КраїнаСША США
Національністьнорвежець
Діяльністьфізик, інженер, хімік, фізик-теоретик, викладач університету
Alma materНорвезький технологічний інститут
Галузьфізична хімія
ЗакладТехнічна школа Цюриха
Університет Дж. Гопкінса
Браунський університет
Єльський університет
Університет Маямі
Науковий ступіньдоктор хімічних наук Редагувати інформацію у Вікіданих і доктор технічних наук Редагувати інформацію у Вікіданих (1960)
Науковий керівникПетер Дебай Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиJohn Frederick Nagled[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
Joseph Lee McCauleyd[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
Stefan Machlupd[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
John Lester Greenstadtd[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство Редагувати інформацію у Вікіданих
Національна академія наук США Редагувати інформацію у Вікіданих
Шведська королівська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Американська академія мистецтв і наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Американське філософське товариство[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
Американське фізичне товариство[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиErling Onsagerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди Нобелівська премія з хімії (1968)
Премія Румфорда (1953)
Автограф

Ларс Онсагер (англ. Lars Onsager; 27 листопада 1903 Осло, Норвегія — 5 жовтня 1976, Корал-Ґейблз, США) — американський фізико-хімік норвезького походження. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1968 року та премії Румфорда Американської академії мистецтв і наук 1953 року.

Біографія

Онсагер навчався хімічній інженерії в Норвезькому технологічному інституті. В 1925 році він зробив поправку до теорії електролітів Дебая-Хюкеля. Після цього він працював асистентом Хюкеля в Політехнічній федеральній школі в Цюриху до 1928 року. В 1928 році один семестр викладав в Університеті Джонса Гопкінса. Після цього працював у Браунському університеті. Від 1933 до 1972 року був науковим співробітником в Єльському університеті, де спочатку мав захистити докторську дисертацію. В 1947 році був обраний до Національної академії наук США. Після виходу на пенсію був призначений визначним університетським професором Університету Маямі в Центрі теоретичних досліджень.

У 1968 році отримав Нобелівську премію «за відкриття співвідношень взаємності в необоротних процесах, що мають принципово важливе значення для термодинаміки необоротних процесів».[12]

Див. також

Примітки

Посилання