Маріо Моліна

Маріо Моліна
José Mario Molina-Pasquel Henríquez
Ім'я при народженніісп. Mario José Molina Henríquez
Народився19 березня 1943(1943-03-19)[1][2][…]
Мехіко, Мексика[4]
Помер7 жовтня 2020(2020-10-07)[5] (77 років)
Мехіко, Мексика
·інфаркт міокарда[6]
КраїнаМексика Мексика
Діяльністьхімік, інженер, викладач університету
Alma materНаціональний автономний університет Мексики
Університет Каліфорнії (Берклі) (1972)
Фрайбурзький університет
Галузьхімія
ЗакладУніверситет Каліфорнії в Сан-Дієго
Університет Каліфорнії в Ірвайні
Лабораторія реактивного руху
Массачусетський технологічний інститут
Науковий ступіньдокторський ступінь[4]
Науковий керівникGeorge C. Pimenteld
ЧленствоПапська академія наук
Національна академія наук США
Мексиканська академія наукd
Національна колегія Мексикиd
Національна медична академія СШАd
AAAS[7]
Відомий завдяки:дослідження впливу галогеноалканів на озоновий шар стратосфери.
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Президентська медаль Свободи NASA Exceptional Scientific Achievement Medal Нобелівська премія з хімії

медаль Вілларда Гіббза (1998)

Премія Тайлера за досягнення у сфері охорони навколишнього середовища (1983)

Volvo Environment Prized (2000, 2004)

премія Макса Планкаd (1994)

член Американського фізичного товариства[d]

Премія Гайнцаd (2003)

Почесний доктор Папського католицького університету Перуd

Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (2012)

Newcomb Cleveland Prized

почесний доктор Університету Маяміd (11 травня 2001)

Polanyi Medald (2012)

Great Immigrants Awardd (2009)

Camille Dreyfus Teacher-Scholar Awardsd

Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Маріо Моліна у Вікісховищі

Маріо Моліна (ісп. José Mario Molina-Pasquel Henríquez; нар. 19 листопада, Мехіко, Мексика — пом. 7 жовтня 2020) — мексиканський хімік, один з найвідоміших дослідників озонових дір, лауреат Нобелівської премії з хімії за роботи по ролі газоподібних галогеноалканів у виснаженні озонового шару Землі. Він розділив премію з Шервудом Роуландом і Паулем Крутценом. Він — єдиний Нобелівський лауреат з Мексики.

Біографія

Маріо Моліна закінчив приватну школу Institut auf dem Rosenberg у Швейцарії, потім Національний автономний університет Мексики у 1965 році зі ступенем бакалавра в хімічній інженерії. Далі до 1967 року навчався в Університеті Фрайбурга (Фрайбург), а у 1972 році закінчив дисертацію з хімії в Каліфорнійському університеті в Берклі. Працюючи в Каліфорнійському університеті в Ірвайні, Моліна і Шервуд Роуланд показали небезпеку впливу галогеноалканів на озоновий шар в стратосфері[8]. З 2004 року Моліна працював в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго.

Див. також

Примітки

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1029801800 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ https://centromariomolina.org/wp-content/uploads/2020/10/Comunicado-de-prensa-CMM-7oct-2020.pdf — 2020.
  6. ↑ Muere Mario Molina, ganador del Premio Nobel 1995
  7. ↑ NNDB — 2002.
  8. ↑ Mario Molina and FS Rowland (28 June +1974). Stratospheric Sink for Chlorofluoromethanes: Chlorine Atom-Catalysed Destruction of Ozone. Nature 249. с. 810—2. doi:10.1038/249810a0.
  9. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Антуан Лоран Лавуазьє Це незавершена стаття про хіміка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.