Мілош Црнянський

Мілош Црнянський
серб. Милош Црњански Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився26 жовтня 1893(1893-10-26)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Чонград, Чонград[d][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер30 листопада 1977(1977-11-30)[1][2][3] (84 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Белград, СФРЮ Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняАлея почесних громадян Нового цвинтаря Белградаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австро-Угорщина
 Королівство Югославія
 СФРЮ Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет, дипломат, журналіст, художній критик, письменник, драматург, есеїст, літературний критик, прозаїк-романіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботилітература[5], драма[5], есей[5], літературна критика[5], art criticismd[5] і журналістика[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВіденський університет, факультет філософії Белградського університетуd (1922), Piarist High School, Timișoarad, Q20437431? і Белградський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпоезія Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusA Novel about Londond, Migrationsd, Q2963184?, The Journal of Carnojevicd і Q16086727? Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіDobrosav M. Ružićd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зVidosava Crnjanskid Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

CMNS: Мілош Црнянський у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Мілош Црнянський (серб. Милош Црњански; 26 жовтня 1893, Чонград, Австро-Угорщина — 30 листопада 1977, Белград) — сербський поет, прозаїк, драматург, журналіст, перекладач, укладач антологій китайської та японської поезії.

Біографія

Ріс в патріархальному середовищі з культом Великої Сербії, ненавистю до Оттоманського ярма, православною обрядовістю. У період Першої світової війни воював на східному і італійському фронті, був поранений. Після війни вивчав філософію в Відні і Белграді, займався викладанням і журналістикою, його антивоєнні вірші стали маніфестом «втраченого покоління» молоді. З 1928 виконував обов'язки аташе Югославії з культури в Берліні, Лісабоні та Римі. З початком Другої світової війни переїхав до Лондона, де жив на положенні емігранта. Повернувся в Белград в 1965.

Творчість

Стиль письменника був близьким до експресіонізму, а його самого вважають одним із засновників авангардистського руху в сербській літературі.

Перелік творів

  • Щоденник про Чарноєвича (1921) (український переклад 2015, ЛА Піраміда, пер. Алли Татаренко)
  • Міграції (1929)
  • Друга книга міграцій (1962)
  • Код Гіперборейця (1965)
  • Капля іспанської крові (1970)
  • Роман про Лондон (1971)

Примітки

Посилання