Напівкубічна парабола

Напівкубічна парабола при різних значннях .

Напівкубічна парабола, або парабола Нейлаплоска алгебрична крива 3-го порядку з однією особливою точкою звороту.

Напівкубічну параболу можна означити як криву, що є еволютою параболи.

В класифікації Ньютона кривих 3-го порядку напівкубічна парабола належить до 6-го класу та є розбіжною параболою'. [1]:стор.7-8, 27

Рівняння

Або у явному виді:

При цьому крива симетрична відносно осі абсцис , а її точка звороту знаходиться в початку координат.

  • Рівняння напівкубічної параболи в декартовій системі координат в параметричному виді:

Метричні характеристики

Для напівкубічної параболи, що задана рівнянням  :

  • Довжина дуги від початку координат:[2]
  • Об'єм тіла обертання, що утворене при обертанні навколо осі криволінійного ( — дуга напівкубічної параболи від початку координат,  — відрізок на осі (абсциса точки ),  — відрізок, паралельний до осі (ордината точки ) ) [3]:стор.185:

Радіус кривини напівїкубічної параболи в початку координат дорівнює нулю.


Властивості

  • Напівкубічна парабола є алгебричною раціональною кривою 3-го порядку роду 0.
  • Напівкубічна парабола є необмеженою зв'язною кривою, що має вісь симетрії та одну особливу точку (касп , точку звороту 1-го роду).[4]:стор.164
    Має нескінченно віддалену точку перегину. [1]:стор.27
  • Приклад побудови еволюти параболи
    Напівкубічна парабола є еволютою параболи та подерою цисоїди Діокла.[5]
    Зокрема, еволютою параболи є напівкубічна парабола . [6]:стор.187
    • Еволютою напівкубічної параболи є крива .[6]:стор.187
  • Напівкубічна парабола є каустикою кривої Чирнгаузена. Більше того, будь-яка каустика вигляду ластівчин хвіт поблизу вершини добре наближається навікубічною параболою, що робить цю криву еталонною в теорії катастроф.

Історія

Названа на честь Вільяма Нейла, який знайшов в 1660 р. довжину її дуги. Це була перша крива, після кола, довжину дуги якої вдалось порахувати[7]. Також вдалось помітити особливість — тіло, що рухається вниз по напівкубічній кривій під дією сили тяжіння проходить однакові відстані у вертикальному напрямі за однакові проміжки часу.

Примітки

Джерела

  • Вірченко Н.О. , Ляшко І.І. , Швецов К.І. Графіки функцій. Довідник / під ред. академіка АН УРСР Ляшко І.І. — Київ : Наукова думка, 1977. — 320 с.

Посилання