Населення Таджикистану

Населення Таджикистану
Ріст чисельності населення країни
Чисельність	8,191 млн осіб
Густота	60,6 особи/км²
Коефіцієнт міграції	1,15 ‰
Природний рух
Природний приріст	▲1,71 %
Народжуваність	24,38 ‰
Фертильність	2,71 дітей на 1 жінку
Смертність	6,18 ‰
Смертність немовлят	33,93 ‰
Вікова структура
• до 14 років	32,75 %
• 15–64 років	64,06 %
• старіші за 65 років	3,19 %
Середня тривалість життя	67,39 року
• чоловіків	64,28 року
• жінок	70,66 року
Статева структура
загалом	0,99 чол./жін.
при народженні	1,05 чол./жін.
до 15 років	1,04 чол./жін.
15–64 років	0,85 чол./жін.
після 65 років	0,72 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	таджикистанці
Найбільший етнос	таджики
Нацменшини	узбеки, киргизи, росіяни
Мови
Офіційна	таджицька
Також у побуті	російська, узбецька, киргизька, пушту

Населення Таджикистану. Чисельність населення країни 2015 року становила 8,191 млн осіб (96-те місце у світі)^[1]. Чисельність таджикистанців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 24,38 ‰ (57-ме місце у світі), смертність — 6,18 ‰ (156-те місце у світі), природний приріст — 1,71 % (69-те місце у світі) .

Народжуваність у Таджикистані, станом на 2015 рік, дорівнює 24,38 ‰ (57-ме місце у світі)^[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,71 дитини на одну жінку (70-те місце у світі)^[1]. Рівень застосування контрацепції 27,9 % (станом на 2012 рік)^[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 22,8 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2012 рік)^[1].

Смертність у Таджикистані 2015 року становила 6,18 ‰ (156-те місце у світі)^[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,71 % (69-те місце у світі)^[1].

Середній вік населення Таджикистану становить 24,2 року (159-те місце у світі): для чоловіків — 23,6, для жінок — 24,8 року^[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 67,39 року (168-ме місце у світі), для чоловіків — 64,28 року, для жінок — 70,66 року^[1].

Вікова структура населення Таджикистану, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

• діти віком до 14 років — 32,75 % (1 365 565 чоловіків, 1 317 285 жінок);
• молодь віком 15—24 роки — 19,7 % (818 661 чоловік, 795 125 жінок);
• дорослі віком 25—54 роки — 39,26 % (1 590 051 чоловік, 1 626 091 жінка);
• особи передпохилого віку (55—64 роки) — 5,1 % (191 688 чоловіків, 226 134 жінки);
• особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,19 % (109 084 чоловіка, 152 274 жінки)^[1].

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 13,5; коефіцієнт розлучуваності — 0,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 6 (дані за 2009 рік)^[2][3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 26,3 року, жінки — 22,5 року, загалом — 24,4 року (дані за 2010 рік)^[4].

Густота населення країни 2015 року становила 60,6 особи/км² (154-те місце у світі)^[1].

Таджикистан середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 26,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,62 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)^[1].

Головні міста держави: Душанбе (столиця) — 822,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)^[1].

п о р Найбільші міста Таджикистану Дані сайту GeoNames.
	№	Назва	Вілоят	Населення
Душанбе Худжанд	1	Душанбе	Душанбе	679 400	Куляб Бохтар
	2	Худжанд	Согдійський	155 900
	3	Куляб	Хатлонський	93 900
	4	Бохтар	Хатлонський	71 000
	5	Істаравшан	Согдійський	60 200
	6	Вахдат	Республіканське підпорядкування	49 100
	7	Канібадам	Согдійський	47 100
	8	Турсунзаде	Республіканське підпорядкування	44 200
	9	Ісфара	Согдійський	40 600
	10	Пенджикент	Согдійський	35 900

Річний рівень еміграції 2015 року становив 1,15 ‰ (151-ше місце у світі)^[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

У країні мешкає 19,49 тис. осіб без громадянства^[1].

Таджикистан є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)^[5].

Головні етноси країни: таджики — 84,3 %, узбеки — 13,8 %, інші (киргизи, росіяни, туркмени, татари, араби) — 2 % населення (оціночні дані за 2010 рік)^[1].

За даними переписів ХХ століття, найбільша кількість українців в Таджикистані проживала в 1989 році — 41 375 осіб; до 2000 року їх число скоротилося до 3 787 чоловік, а до 2010 скоротилася аж до 1090 чоловік.^[6] Частка українського населення найвищою була за даними перепису 1959 року. Найбільше українців проживало (і проживає) у столиці Душанбе. Із 1991 року значна частина українців емігрувала до України.^[6].

Офіційна мова^[7]: таджицька. Інші поширені мови: російська дуже поширена в держустановах і бізнесі, узбецька, киргизька, пушту.

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам (сунізм — 85 %, шиїзм — 5 %), інші — 10 % (станом на 2003 рік)^[1].

Рівень письменності 2015 року становив 99,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,8 % — серед чоловіків, 99,7 % — серед жінок^[1]. Державні витрати на освіту становлять 4 % ВВП країни, станом на 2012 рік (114-те місце у світі)^[1]. Середня тривалість освіти становить 11 років, для хлопців — до 12 років, для дівчат — до 11 років (станом на 2013 рік).

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,92 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)^[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 5,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)^[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,9 % ВВП країни (120-те місце у світі)^[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 33,93 ‰ (63-тє місце у світі); хлопчиків — 38,23 ‰, дівчаток — 29,42 ‰^[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 32 випадків на 100 тис. народжень (93-тє місце у світі)^[1].

Таджикистан входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія (станом на 2016 рік)^[1].

2014 року зареєстровано 16,4 тис. хворих на СНІД (84-те місце в світі), це 0,35 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (79-те місце у світі)^[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 700 осіб (73-тє місце у світі)^[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 12 % (136-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 13,3 % (оцінка на 2012 рік)^[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 93,1 % населення в містах і 66,7 % в сільській місцевості; загалом 73,8 % населення країни^[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 93,8 %, в сільській місцевості — 95,5 %, загалом по країні — 95 % (станом на 2015 рік)^[1]. Споживання прісної води, станом на 2006 рік, дорівнює 11,49 км³ на рік, або 1,740 тонни на одного мешканця на рік: з яких 6 % припадає на побутові, 4 % — на промислові, 91 % — на сільськогосподарські потреби^[1].

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 60,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 56 %; частка осіб похилого віку — 4,8 %, або 20,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера^[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2013 року перебувало 35,6 % населення країни^[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні^[1].

Станом на 2016 рік, уся країна електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж^[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 1,555 млн унікальних інтернет-користувачів (118-те місце у світі), що становило 19 % загальної кількості населення країни^[1].

Загальні трудові ресурси 2013 року становили 2,209 млн осіб (120-те місце у світі)^[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 46,5 %; промисловість і будівництво — 10,7 %; сфера послуг — 42,8 % (станом на 2013 рік)^[1]. 164,43 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (10 % загальної кількості) 2005 року були залучені до дитячої праці^[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 2,5 % працездатного населення, 2012 року — 2,5 % (16-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 16,7 %, серед юнаків — 19,2 %, серед дівчат — 13,7 % (72-ге місце у світі)^[1]. Реальні відсотки безробіття значно вищі, в країні високий рівень трудової еміграції.

Велика транзитна країна афганських наркотиків, що прямує до Російської Федерації і Західної Європи. Обмежене вирощування опійного маку для внутрішнього споживання. На Таджикистан припадає 80 % усіх вилучених наркотиків у Центральній Азії, третє місце у світі з вилучень опіатів (героїну та опію-сирцю)^[1].

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Таджикистану докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня^[8][9].

• 
  Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
• 
  Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

• при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 15—24 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 25—54 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 55—64 років — 0,85 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці старше за 64 роки — 0,72 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої^[1].

Населення Таджикистану
Рік	Населення	Зміна
1950	1 531 700	—
1960	2 082 500	+36.0%
1970	2 942 100	+41.3%
1980	3 954 500	+34.4%
1990	5 302 400	+34.1%
2000	6 196 500	+16.9%
2010	7 519 300	+21.3%
Джерело: Офіційна статистика уряду Таджикистану[10]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

• .

• Населення Землі
• Населення Азії

• Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
• Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
• Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
• Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-XXI, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
• Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
• Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
• Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
• Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
• Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

• (рос.) Таджикистан // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
• (рос.) Таджикистан // Страны и народы. Советский Союз. Республики Закавказья. Республики Средней Азии. Казахстан / Редкол. : Т. А. Жданко (отв. ред., ред.-сост.) и др. — М. : «Мысль», 1984. — 382 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
• (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
• (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
• (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
• (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

• World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
• Global Health Observatory. Tajikistan : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Таджикистану.
• Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
• At a glance: Tajikistan. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей Таджикистану.
• Tajikistan. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Таджикистану.
• Tajikistan. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Таджикистану від Міжнародної організації праці.
• United Nations Development Programme in Tajikistan : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
• United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
• World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.

Географія   Азія   Таджикистан   Соціологія   Етнологія   Медицина   Освіта   Релігія