Нерівність Гельдера в функціональному аналізі і суміжних дисциплінах — це фундаментальна властивість просторів
L
p
{\displaystyle L^{p}
.
Формулювання
Нехай
(
X
,
F
,
μ
)
{\displaystyle (X,{\mathcal {F},\mu )}
— простір з мірою ,
L
p
≡
L
p
(
X
,
F
,
μ
)
{\displaystyle L^{p}\equiv L^{p}(X,{\mathcal {F},\mu )}
— простір функцій вигляду
f
:
X
→
R
{\displaystyle f:X\to \mathbb {R} }
із скінченним інтегровним
p
{\displaystyle p}
-им степенем.
Тоді в останньому визначена норма
‖
f
‖
p
=
(
∫
X
|
f
(
x
)
|
p
μ
(
d
x
)
)
1
/
p
,
p
≥
1.
{\displaystyle \|f\|_{p}=\left(\;\int \limits _{X}|f(x)|^{p}\,\mu (dx)\;\right)^{1/p},\qquad p\geq 1.}
Нехай
f
∈
L
p
,
g
∈
L
q
,
p
,
q
≥
1
,
1
p
+
1
q
=
1.
{\displaystyle f\in L^{p},\quad g\in L^{q},\quad p,q\geq 1,\quad {\frac {1}{p}+{\frac {1}{q}=1.}
Тоді
f
⋅
g
∈
L
1
,
‖
f
⋅
g
‖
1
≤
‖
f
‖
p
⋅
‖
g
‖
q
{\displaystyle f\cdot g\in L^{1},\quad \|f\cdot g\|_{1}\leq \|f\|_{p}\cdot \|g\|_{q}
Доведення
Лема
Нехай
ϕ
:
[
0
,
∞
)
→
[
0
;
∞
)
{\displaystyle \phi :[0,\infty )\to [0;\infty )}
— неперервна строго зростаюча функція . Тоді існує обернена функція
ϕ
−
1
{\displaystyle \phi ^{-1}
і тоді для всіх додатних
a
{\displaystyle a}
і
b
:
{\displaystyle b:}
a
b
≤
∫
0
a
ϕ
(
x
)
d
x
+
∫
0
b
ϕ
−
1
(
y
)
d
y
.
{\displaystyle ab\leq \int _{0}^{a}\phi (x)dx+\int _{0}^{b}\phi ^{-1}(y)dy.}
Нерівність переходить у рівність тоді і лише тоді якщо
b
=
ϕ
(
a
)
.
{\displaystyle b=\phi (a).}
Для розуміння доведення достатньо просто намалювати з довільною
ϕ
.
{\displaystyle \phi .}
Власне доведення
Доведення нерівності Гельдера покладається на такий факт:
для всіх
p
∈
(
1
,
∞
)
{\displaystyle p\in (1,\infty )}
і для будь-яких додатних сталих
a
{\displaystyle a}
і
b
,
{\displaystyle b,}
a
b
≤
a
p
p
+
b
p
′
p
′
,
{\displaystyle ab\leq {\frac {a^{p}{p}+{\frac {b^{p'}{p'},}
(1)
де
1
p
+
1
p
′
=
1
,
{\displaystyle {\frac {1}{p}+{\frac {1}{p'}=1,}
тобто
p
′
=
p
p
−
1
.
{\displaystyle p^{'}={\frac {p}{p-1}.}
Для
p
=
p
′
=
2
{\displaystyle p=p^{'}=2}
нерівність очевидна: оскільки
(
a
−
b
)
2
≥
0
{\displaystyle (a-b)^{2}\geq 0}
і звідси
a
2
−
2
a
b
+
b
2
≥
0
,
{\displaystyle a^{2}-2ab+b^{2}\geq 0,}
з цього
a
b
≤
a
2
2
+
b
2
2
.
{\displaystyle ab\leq {\frac {a^{2}{2}+{\frac {b^{2}{2}.}
Доведемо нерівність у загальному випадку. Використаємо лему наведену вище. Візьмімо
ϕ
(
x
)
=
x
p
−
1
.
{\displaystyle \phi (x)=x^{p-1}.}
Оскільки
p
>
1
{\displaystyle p>1}
маємо
ϕ
(
0
)
=
0
{\displaystyle \phi (0)=0}
і
ϕ
{\displaystyle \phi }
є неперервною і строго висхідною функцією. Отже,
ϕ
−
1
(
y
)
=
y
1
p
−
1
{\displaystyle \phi ^{-1}(y)=y^{\frac {1}{p-1}
і з леми ми отримуємо
a
b
≤
∫
0
a
x
p
−
1
d
x
+
∫
0
b
y
1
p
−
1
d
y
=
a
p
p
+
b
p
′
p
′
.
{\displaystyle ab\leq \int _{0}^{a}x^{p-1}dx+\int _{0}^{b}y^{\frac {1}{p-1}dy={\frac {a^{p}{p}+{\frac {b^{p'}{p'}.}
Видно, що нерівність переходить у рівність тоді і лише тоді коли
b
=
a
p
−
1
,
{\displaystyle b=a^{p-1},}
що тотожно до
b
p
′
=
a
p
′
(
p
−
1
)
=
a
p
.
{\displaystyle b^{p'}=a^{p'(p-1)}=a^{p}.}
Покладемо
a
=
|
x
i
|
d
p
(
x
,
0
)
{\displaystyle a={\frac {|x_{i}|}{d_{p}(x,0)}
і
b
=
|
y
i
|
d
p
′
(
y
,
0
)
.
{\displaystyle b={\frac {|y_{i}|}{d_{p'}(y,0)}.}
Завдяки (1) ми знаходимо
|
x
i
y
i
|
d
p
(
x
,
0
)
d
p
′
(
y
,
0
)
≤
|
x
i
|
p
p
[
d
p
(
x
,
0
)
]
p
+
|
y
i
|
p
′
p
′
[
d
p
′
(
y
,
0
)
]
p
′
,
{\displaystyle {\frac {|x_{i}y_{i}|}{d_{p}(x,0)d_{p'}(y,0)}\leq {\frac {|x_{i}|^{p}{p[d_{p}(x,0)]^{p}+{\frac {|y_{i}|^{p'}{p'[d_{p'}(y,0)]^{p'},}
і звідси, беручи суму по всіх
i
{\displaystyle i}
від 1 до
n
,
{\displaystyle n,}
Σ
i
=
1
n
|
x
i
y
i
|
d
p
(
x
,
0
)
d
p
′
(
y
,
0
)
≤
Σ
i
=
1
n
|
x
i
|
p
p
[
d
p
(
x
,
0
)
]
p
+
Σ
i
=
1
n
|
y
i
|
p
′
p
′
[
d
p
′
(
y
,
0
)
]
p
′
=
1
p
+
1
p
′
=
1.
{\displaystyle {\frac {\Sigma _{i=1}^{n}|x_{i}y_{i}|}{d_{p}(x,0)d_{p'}(y,0)}\leq {\frac {\Sigma _{i=1}^{n}|x_{i}|^{p}{p[d_{p}(x,0)]^{p}+{\frac {\Sigma _{i=1}^{n}|y_{i}|^{p'}{p'[d_{p'}(y,0)]^{p'}={\frac {1}{p}+{\frac {1}{p'}=1.}
Отже,
Σ
i
=
1
n
|
x
i
y
i
|
≤
d
p
(
x
,
0
)
d
p
′
(
y
,
0
)
,
{\displaystyle \Sigma _{i=1}^{n}|x_{i}y_{i}|\leq d_{p}(x,0)d_{p'}(y,0),}
що і потрібно було довести.
Часткові випадки
Нерівність Коші — Буняковского
Поклавши
p
=
q
=
2
{\displaystyle p=q=2}
, отримуємо Нерівність Коші—Буняковского для простору
L
2
{\displaystyle L^{2}
.
Евклідів простір
Розглянемо Евклідів простір
E
=
R
n
{\displaystyle E=\mathbb {R} ^{n}
або
C
n
{\displaystyle \mathbb {C} ^{n}
.
L
p
{\displaystyle L^{p}
-норма у цьому просторі має вигляд:
‖
x
‖
p
=
(
∑
i
=
1
n
|
x
i
|
p
)
1
/
p
,
x
=
(
x
1
,
…
,
x
n
)
⊤
{\displaystyle \|x\|_{p}=\left(\sum \limits _{i=1}^{n}|x_{i}|^{p}\right)^{1/p},\;x=(x_{1},\ldots ,x_{n})^{\top }
,
тоді:
∑
i
=
1
n
|
x
i
⋅
y
i
|
≤
(
∑
i
=
1
n
|
x
i
|
p
)
1
/
p
⋅
(
∑
i
=
1
n
|
y
i
|
q
)
1
/
q
,
∀
x
,
y
∈
E
{\displaystyle \sum \limits _{i=1}^{n}|x_{i}\cdot y_{i}|\leq \left(\sum \limits _{i=1}^{n}|x_{i}|^{p}\right)^{1/p}\cdot \left(\sum \limits _{i=1}^{n}|y_{i}|^{q}\right)^{1/q},\quad \forall x,y\in E}
.
Простір lp
Нехай
X
=
N
,
F
=
2
N
,
m
{\displaystyle X=\mathbb {N} ,\,{\mathcal {F}=2^{\mathbb {N} },\,m}
— скінченна міра на
N
{\displaystyle \mathbb {N} }
. Тоді множина всіх послідовностей
{
x
n
}
n
=
1
∞
{\displaystyle \{x_{n}\}_{n=1}^{\infty }
, таких що
‖
x
‖
p
=
∑
i
=
1
∞
|
x
n
|
p
<
∞
{\displaystyle \|x\|_{p}=\sum _{i=1}^{\infty }|x_{n}|^{p}<\infty }
,
називається
l
p
{\displaystyle l^{p}
. Нерівність Гельдера для цього простору має вигляд:
∑
n
=
1
∞
|
x
n
⋅
y
n
|
≤
(
∑
n
=
1
∞
|
x
n
|
p
)
1
/
p
⋅
(
∑
n
=
1
∞
|
y
n
|
q
)
1
/
q
,
∀
x
∈
l
p
,
y
∈
l
q
{\displaystyle \sum \limits _{n=1}^{\infty }|x_{n}\cdot y_{n}|\leq \left(\sum \limits _{n=1}^{\infty }|x_{n}|^{p}\right)^{1/p}\cdot \left(\sum \limits _{n=1}^{\infty }|y_{n}|^{q}\right)^{1/q},\quad \forall x\in l^{p},y\in l^{q}
.
Ймовірнісний простір
Нехай
(
Ω
,
F
,
P
)
{\displaystyle (\Omega ,{\mathcal {F},\mathbb {P} )}
— ймовірнісний простір . Тоді
L
p
(
Ω
,
F
,
P
)
{\displaystyle L^{p}(\Omega ,{\mathcal {F},\mathbb {P} )}
складається з випадкових величин із скінченним
p
{\displaystyle p}
-м моментом :
E
[
|
X
|
p
]
<
∞
{\displaystyle \mathbb {E} \left[|X|^{p}\right]<\infty }
, де символ
E
{\displaystyle \mathbb {E} }
позначає математичне сподівання .
Нерівність Гельдера в цьому випадку має вигляд:
E
|
X
Y
|
≤
(
E
|
X
|
p
)
1
/
p
⋅
(
E
|
Y
|
q
)
1
/
q
,
∀
X
∈
L
p
,
Y
∈
L
q
.
{\displaystyle \mathbb {E} |XY|\leq \left(\mathbb {E} |X|^{p}\right)^{1/p}\cdot \left(\mathbb {E} |Y|^{q}\right)^{1/q},\quad \forall X\in L^{p},Y\in L^{q}.}
Див. також
Джерела
Середнє
Геометрія Теорія ймовірностей та мат. статистика Теореми Нерівності