Олександр Тансман
Олександр Тансман | |
---|---|
фр. Alexandre Tansman ![]() | |
![]() | |
Основна інформація | |
Дата народження | 12 червня 1897[1][2][…] ![]() |
Місце народження | Лодзь, Петроковська губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія[1][4] ![]() |
Дата смерті | 15 листопада 1986[1][2][…] (89 років) ![]() |
Місце смерті | XVI округ Парижа, Париж[1][5][…] ![]() |
Поховання | Cimetière Sud de Saint-Mandéd ![]() |
Громадянство | ![]() ![]() ![]() |
Віросповідання | юдаїзм ![]() |
Професії | диригент, композитор, піаніст, кінокомпозитор ![]() |
Освіта | Варшавський університет і Музичний університет Фридерика Шопена ![]() |
Інструменти | фортепіано ![]() |
Жанри | опера і симфонія ![]() |
Членство | Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії і Спілка польських композиторів ![]() |
Лейбли | Naxosd і Chandos Recordsd ![]() |
Нагороди | |
tansman.lodz.pl ![]() | |
![]() ![]() |
Олександр Тансман (пол. Aleksander Tansman; спочатку Танцман; 30 травня (12 червня) 1897, Лодзь — 15 листопада 1986, Париж) — польський і французький композитор, піаніст і педагог.
Біографія
З заможної єврейській сім'ї з Пінська. Його батько Мойше Танцман (1868—1908) помер коли Олександру було 10 років і він зі старшою сестрою Терезою (1895) виховувався матір'ю — Ханою Львівною Танцман (уродженою Гурвич, 1872—1935)[6][7].
Навчався в Лодзінській консерваторії, грав в міському симфонічному оркестрі. Потім навчався у Варшаві, паралельно із заняттями музикою (педагог по композиції — Генрик Мельцер) вивчав право у Варшавському університеті. З 1920 року жив у Парижі, за винятком військових років (1941—1946), які він провів у США.
Після окупації Парижа в 1940 році втік з сім'єю в Ніццу, де жив в укритті до отримання американської візи в наступному році. Дружив з Равелем, Прокоф'євим, Андресом Сеговія, пізніше — зі Стравінським (написав змістовну монографію про нього, 1949). Виступав як піаніст-віртуоз і диригент, широко і з успіхом концертував у багатьох країнах світу.
Перша дружина (з 1924 року) — танцівниця з Румунії Анна Елеонора Брочінер (1904—1986). Друга дружина (з 1937 року) — французька піаністка Колетт Крас.
Творчість
Для пізнього періоду творчості Тансмана характерне об'єднання особливостей музики різних французьких композиторів, що не потрапили під вплив А. Шенберга і його послідовників, яскраве інструментування, барвиста гармонія, а також використання елементів джазу. У деяких роботах Тансман поєднує прийоми політональної музики і атональної музики з мелодикою польського фольклору, використовує традиційні польські танцювальні форми[8]. Порвав з традиціями неоромантизму, прийшовши до неокласицизму, який є близький до пошуків Стравінського, Гіндеміта, Пуленка, Казелли. У післявоєнні роки все більше використовував єврейські елементи як в інструментальних, так і особливо вокальних творах[9]. Працював в кіно, співпрацюючи з Ж. Епштейном, Ж. Дювів'є та ін. Писав джазову музику.
Твори
Твори для оркестру
- I Symfonia (1917)
- II Symfonia (1926)
- III Symfonia Symfonie concertante (1931)
- IV Symfonia (1939)
- V Symfonia (1942)
- VI Symfonia In memoriam (1943)
- VII Symfonia Liryczna (1944)
- VIII Symfonia Muzyka na orkiestrę (1948)
- IX Symfonia (1957)
- Rapsodie polonaise (1941)
- Muzyka na smyczki (1947)
- Capriccio (1953)
- Koncert na orkiestrę (1955)
- Symfonia kameralna (1960)
- Six movements для струнного оркестру (1961)
- Diptyque для камерного оркестру (1969)
- Quatre mouvements (1969)
- Hommage à Erasme de Rotterdam (1969)
- Stèle. In memoriam I. Stravinsky (1972)
Концерти
- I Концерт для фортеп'яно (1925)
- II Концерт для фортеп'яно (1926)
- Концерт для альта (1936)
- Концерт для скрипки (1937)
- Концерт для гітари (1946)
- Концерт для кларнета (1955)
- Концерт для віолончелі (1962)
- Концерт для флейти (1968)
Опери
- La Nuit Kurde (1925)
- Le Serment (Przysięga) (1955)
- Саббатай Цеві / Sabbataї Zèvi (1958)
- Соловей в садах Боболі / Le Rossignol de Boboli (1965)
Балети
- Sextuor (1922)
- Lumières (1926)
- La grande ville (1932)
- Bric-à-Brac (1933)
- Mexico Américain (1945)
- Le roi qui jouait le fou (1947)
- Trois de Nuit (1949)
Педагогічна діяльність
Серед учнів Тансмана — Крістобаль Альфтер, Кармело Бернаола, Леонардо Балада.
Визнання
Золотий знак Ордена Заслуг перед республікою Польща, Нагрудний знак «За заслуги перед польською культурою» (обидва — 1983).
Музичні присвяти Тансману
- Генртк Гурецький — Симфонія № 4 «Епізоди Тансмана» для фортеп'яно, органу та симфонічного оркестру (2006)
Примітки
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119466945 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ http://www.classicalarchives.com/composer/3441.html
- ↑ Jewish Records Indexing
- ↑ Chana Tancman (регистрационная карточка). Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
- ↑ Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю. В. Келдыш. — «Советская энциклопедия», 1981. — 1056 с.
- ↑ Anna Granat-Janki. Tradition and Modernity in the Music of Aleksander Tansman. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
Література
- Schwerke I. Alexandre Tansman, compositeur polonais. Paris, 1931 (на англ. яз — New York, 1931)
- Alexandre Tansman (1897—1986). Catalogue de l'oeuvre / G. Hugon, ed. Paris, 1995
- Granat-Janki A. Forma w twórczości instrumentalnej Aleksandra Tansmana. Wrocław, 1995
- Wendland A. Gitara w twórczości Aleksandra Tansmana. Łódź, 1996.
- Cegiełła J. Dziecko szczęścia. Aleksander Tansman i jego czasy. T. 1-2. Łódź, 1996.
- Aleksander Tansman 1897—1986. Materiały z ogólnopolskiej sesji naukowej. Łódź, 1997.
- Otero C. Alexandre Tansman: su vida y obra para la guitarra. Lomas de Bezares, 1997.
- Hommage au compositeur Alexandre Tansman: (1897—1986) / Pierre Guillot, ed. Paris, 2000.
- Pons L., Joubert JA, Bril F.-Y. Alexandre Tansman ou l'expression et l'équilibre. Montrem, 2005
- Une voie lyrique dans un siècle bouleversé / Mireille Tansman-Zanuttini, Gérald Hugon, eds. Paris, 2006
- Wendland W., W 89 lat dookoła świata. Aleksander Tansman u źródeł kultury i tożsamości. Łódź, 2013.
Посилання
- Автобіографія композитора(англ.)
- Офіційний сайт [Архівовано 29 червня 2021 у Wayback Machine.](фр.)
- Офіційний сайт(пол.)(англ.)
- Alexandre Tansman. [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] Biographie [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)(англ.)
- Стаття на сайті Culture.pl [Архівовано 16 листопада 2012 у Wayback Machine.](пол.)
- Tansman Philharmonic [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.]