Паратгормон

Паратгормон
Структура білка паратгормону
Ідентифікатори
СимволPTH
Інші символиPTH1
Код АТХ P01270
Entrez5741
OMIM168450
PDB1BWX, 1ET1, 1FVY, 1HPH, 1HPY, 1HTH, 1ZWA, 1ZWB, 1ZWD, 1ZWE, 1ZWF, 1ZWG, 2L1X, 3C4M : 1BWX, 1ET1, 1FVY, 1HPH, 1HPY, 1HTH, 1ZWA, 1ZWB, 1ZWD, 1ZWE, 1ZWF, 1ZWG, 2L1X, 3C4M
RefSeqNM_000315.2
UniProtP01258
Інша інформація
ЛокусХр. 11 p153

Паратгормон або паратиреоїдний гормон (ПТГ) — біологічно активна речовина, гормон, що секретується головними клітинами паращитоподібної залози. Основна дія цього гормону полягає у підвищенні концентрації кальцію в плазмі крові, на відміну від кальцитоніну, що знижує його. Дія ПТГ відбувається переважно внаслідок впливу на ПТГ-рецептор 1 (розташовані в клітинах нирки та кісток) та ПТГ-рецептор 2, який розміщений переважно в центральній нервовій системі, підшлунковій залозі та плаценті.

Загальна характеристика

ПТГ секретується у вигляді поліпептиду, що містить 84 амінокислоти з молекулярною масою 94 кДа. Період напіврозпаду становить 4 хвилини.

Функція

Регуляція рівня кальцію в крові

Регуляція обміну кальцію в організмі людини.[1] Роль ПТГ показана синім кольором.

ПТГ регулює рівень кальцію в крові завдяки впливу на наступні тканини:[2]

Тканина Ефект
Кістка Підсилює вивільнення кальцію, а також фосфатів, з його депо в кістках.[3] Резорбція кістки — це нормальне фізіологічне руйнування кістки остеокластами, робота яких опосередковано стимулюється ПТГ, оскільки остеокласти не мають рецепторів ПТГ.
Нирка ПТГ підсилює реабсорбцію кальцію та магнію в дистальних канальцях нирки, що потрапляє до нирок внаслідок дії остеокластів в кістках. Реабсорбція кістки призводить до вивільнення кальцію та фосфатів, з подальшим підвищенням рівня кальцію та до зниження рівня фосфору в крові.[4]
Кишківник через нирки ПТГ посилює абсорбцію кальцію в кишківнику через посилення продукції вітаміну Д, активація якого відбувається в нирках. ПТГ посилює утворення 25-гідроксивітаміну D3 1-альфа-гідролази, ензиму, що конвертує вітамін Д в активну форму. Ця активна форма вітаміну Д має властивість підвищувати абсорбцію кальцію (Ca2+ іонів) в кишківнику через кальбіндин.

Клінічне значення

  • Гіперпаратиреоїдизм — стан, який виникає при надмірній секреції ПТГ, внаслідок розвитку однієї з двох патологій. Первинний гіперпаратиреоїдизм виникає внаслідок власне автономної гіперсекреції ПТГ клітинами паращитопдібної залози, тоді як вторинний гіперпаратиреоїдизм розвивається внаслідок фізіологічної відповіді організму на гіпокальціємію.
  • Гіпопаратиреоїдизм — характеризується низьким рівнем ПТГ в плазмі крові. Виникає в результаті пошкодження або видалення паращитоподібних залоз.
  • Деякі генетичні аномалії, що виникають надзвичайно рідко, можуть призводити до порушення метаболізму ПТГ: псевдогіпопаратиреоїдизм, родинна гіпокальційурична гіперкальциємія, автосомно-домінантна гіпокальційурична гіперкальциємія.

Вимірювання ПТГ

Декілька форм ПТГ можуть бути визначеними в крові: інтактний ПТГ; N-закінчення ПТГ; половина молекули ПТГ, С-закінчення ПТГ. В нормальних умовах рівень ПТГ коливається в межах 10-60 пг/мл.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Page 1094 (The Parathyroid Glands and Vitamin D) in: Walter F., PhD. Boron (2003). Medical Physiology: A Cellular And Molecular Approaoch. Elsevier/Saunders. с. 1300. ISBN 1-4160-2328-3.
  2. ↑ Coetzee M, Kruger MC (May 2004). Osteoprotegerin-receptor activator of nuclear factor-kappaB ligand ratio: a new approach to osteoporosis treatment?. South. Med. J. 97 (5): 506—11. doi:10.1097/00007611-200405000-00018. PMID 15180028.
  3. ↑ Poole K, Reeve J (2005). Parathyroid hormone - a bone anabolic and catabolic agent. Curr Opin Pharmacol. 5 (6): 612—7. doi:10.1016/j.coph.2005.07.004. PMID 16181808.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 вересня 2007. Процитовано 1 серпня 2012.{cite web}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання