Премія «Магрітт» найкращому актору
Премія «Магрітт» найкращому актору  | |
|---|---|
| Присуджують за | фр. Magritte du meilleur acteur |
| Засновник(и) | Академія Андре Дельво |
| Країна |  Бельгія |
| Рік заснування | 2011 |
| Поточний лауреат | Віктор Полстер за Дівчина (2018) |
| lesmagritteducinema.com | |
Премія «Магрітт» найкращому актору (фр. Magritte du meilleur acteur) — одна з кінематографічних нагород, що надається з 2011 року бельгійською Академією Андре Дельво в рамках національної кінопремії «Магрітт». Її Присуджують акторові, який виконанням головної ролі зробив значний внесок у бельгійську кіноіндустрію[1]. Лауреатом першої премії «Магрітт» за найкращу головну чоловічу роль у фільмі «Приватні уроки» став у 2011 році Жонатан Заккаї[2].
Переможці та номінанти
Нижче наведено список акторів, що отримали цю премію, а також номінанти. Лауреатів виділено окремим кольором та жирним шрифтом
2010-і
| Рік | Актор | Назва українською | Оригінальна назва |
|---|---|---|---|
| 2010 (1-ша) |
Жонатан Заккаї | Приватні уроки | Élève libre |
| Монір Ет Аму | Барони | Les Barons | |
| Олів'є Гурме | Ангел на морі | Un ange à la mer | |
| Т'єррі Анкіссе | Регата | La Régate | |
| 2011 (2-га) |
Матіас Шонартс | Упертюх | Rundskop |
| Домінік Абель | Фея | La Fée | |
| Бенуа Пульворд | Закохані невротики | Les Émotifs anonymes | |
| Жонатан Заккаї | Далеко по сусідству | Quartier lointain | |
| 2012 (3-тя) |
Олів'є Гурме | Управління державою | L'Exercice de l'État |
| Бенуа Пульворд | Велика вечірка | Le grand soir | |
| Жеремі Реньє | Мій шлях | Cloclo | |
| Матіас Шонартс | Іржа та кістка | De rouille et d'os | |
| 2013 (4-та) |
Бенуа Пульворд | Місце на Землі | Une place sur la Terre |
| Франсуа Дам'єн | Танго лібре | Tango libre | |
| Ян Гамменекер | |||
| Сем Ловік | П'ятий сезон | La Cinquième Saison | |
| 2014 (5-та) |
Фабриціо Ронджоне | Два дні, одна ніч | Deux jours, une nuit |
| Франсуа Дам'єн | Я зображую труп | Je fais le mort | |
| Булі Ланнерс | Лулу — оголена жінка | Lulu femme nue | |
| Бенуа Пульворд | Смуги зебри | Les Rayures du zèbre | |
| 2015 (6-та) |
Вім Вілларт | Я помер, але у мене є друзі | Je suis mort mais j'ai des amis |
| Франсуа Дам'єн | Сім'я Бельє | La Famille Bélier | |
| Булі Ланнерс | Усі кішки сірі | Tous les chats sont gris | |
| Жеремі Реньє | Ні на небесах, ні на землі | Ni le ciel ni la terre | |
| 2016 (7-ма) |
Жан-Жак Розен | Смерть від смерті | Je me tue à le dire |
| Абубакр Бенсаі | Чорний | Black | |
| Франсуа Дам'єн | Ковбої | Les Cowboys | |
| Булі Ланнерс | Перший, останній | Les Premiers, les Derniers | |
| 2017 (8-ма) |
Пітер ван ден Бегін | Король бельгійців | King of the Belgians |
| Франсуа Дам'єн | Позбав мене від сумнівів | Ôtez-moi d'un dout | |
| Жеремі Реньє | Подвійний коханець | L'Amant double | |
| Матіас Шонартс | Вірний. Пристрасть і злочин | Le Fidèle | |
| 2018 (9-та) |
Віктор Полстер | Дівчина | Girl |
| Франсуа Дам'єн | Мій кет | Mon Ket | |
| Олів'є Гурме | Убивці | Tueurs | |
| Бенуа Пульворд | На посту! | Au poste ! |
Примітки
- ↑ Denis, Fernand (13 жовтня 2010). André Delvaux, l’œuvre au jour. La Libre Belgique (фр.) . Процитовано 31.01.2016.
- ↑ Le cinéma belge était à l’honneur lors de la Première édition des Magritte du cinéma belge francophone. Moniteur du film (фр) . Архів оригіналу за 05.12.2012. Процитовано 31.01.2016.
Посилання
- Офіційний сайт
- Премія «Магрітт» на сайті «IMDb» (англ.)
- Премія «Магрітт» на AlloCiné
