Премія «Магрітт» за найкращий фільм
Премія «Магрітт» за найкращий фільм  | |
|---|---|
| Засновник(и) | Академія Андре Дельво |
| Країна |  Бельгія |
| Рік заснування | 2011 |
| Поточний лауреат | Наші битви (2018) |
| lesmagritteducinema.com | |
Премія «Магрітт» за найкращий фільм (фр. Magritte du meilleur film) — одна з основних кінематографічних нагород, що надається бельгійською Академією Андре Дельво в рамках національної кінопремії «Магрітт». Премію присуджують найкращому фільму бельгійського, або спільного з іншими країнами виробництва, починаючи з першої церемонії у 2011 році[1]. Лауреатом першої премії «Магрітт» за найкращий фільм стала стрічка «Пан Ніхто» режисера Жако Ван Дормеля[2].
Переможці та номінанти
Нижче наведено список фільмів, що отримали цю премію, а також номінанти. Лауреатів виділено окремим кольором та жирним шрифтом
2010-і
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер(и) |
|---|---|---|---|
| 2010 (1-ша) |
Пан Ніхто | Mr. Nobody | Жако Ван Дормель |
| Гіркота | Amer | Елен Катте та Бруно Форцані | |
| Барони | Les Barons | Набіль Бен Ядір | |
| Нелегал | Illégal | Олів'є Массе-Депасс | |
| 2011 (2-га) |
Гіганти | Les Géants | Булі Ланнерс |
| За степами | Beyond the Steppes | Ваня д'Алькантара | |
| Фея | La Fée | Домінік Абель та Фіона Гордон | |
| Хлопчик з велосипедом | Le Gamin au vélo | Жан-П'єр та Люк Дарденни | |
| 2012 (3-тя) |
Після кохання | À perdre la raison | Жоакім Лафосс |
| Мрець, що говорить | Dead Man Talking | Патрік Рідремонт | |
| Дім на колесах | Mobile Home | Франсуа Піро | |
| 38 свідків | 38 témoins | Люка Бельво | |
| 2013 (4-та) |
Ернест і Селестіна | Ernest et Célestine | Стефан Об'є, Венсан Патар, Бенжамін Реннер |
| В ім'я сина | Au nom du fils | Вінсент Ланно | |
| Діти Кіншаси | Kinshasa Kids | Марк-Анрі Вайнберг | |
| Танго лібре | Tango libre | Фридерик Фонтейн | |
| Світ належить нам | Le Monde nous appartient | Стівен Стрекер | |
| 2014 (5-та) |
Два дні, одна ніч | Deux jours, une nuit | Жан-П'єр та Люк Дарденни |
| Анрі | Henri | Йоланда Моро | |
| Марш | La Marche | Набіль Бен Ядір | |
| Не в його стилі | Pas son genre | Люка Бельво | |
| Смужки зебри | Les Rayures du zèbre | Бенуа Мар'яж | |
| 2015 (6-та) |
Надновий заповіт | Le Tout Nouveau Testament | Жако ван Дормель |
| Мелоді | Melody | Бернар Белефруа | |
| Упередження | Préjudice | Антуан Коуперс | |
| Усі кішки сірі | Tous les chats sont gris | Савіна Делікур | |
| Я помер, але у мене є друзі | Je suis mort mais j'ai des amis | Гійом Маландрен та Стефан Маладрен | |
| 2016 (7-ма) |
Перший, останній | Les Premiers, les Derniers | Булі Ланнерс |
| Воротар | Keeper | Гійом Сене та Девід Ламберт | |
| Економіка пари | L'Économie du couple | Жоакім Лафосс | |
| Парасоль | Parasol | Валері Розьє | |
| Смерть від смерті | Je me tue à le dire | Ксав'є Серон | |
| 2017 (8-ма) |
Весілля | Noces | Стефан Стрекер |
| Дива в Парижі | Paris pieds nus | Домінік Абель та Фіона Гордон | |
| З нами | Chez nous | Люка Бельво | |
| Сліпа зона | Dode hoek | Набіль Бен Ядір | |
| У Сирії | InSyriated | Філіпп ван Леу | |
| 2018 (9-та) |
Наші битви | Nos batailles | Гійом Сене |
| Гіркі квіти | Bitter Flowers | Олів'є Мейс | |
| Мій кет | Mon Ket | Франсуа Дам'єн | |
| Нехай трупи засмагають | Laissez bronzer les cadavres | Елен Катте та Бруно Форцані | |
| Убивці | Tueurs | Жан-Франсуа Енжен та Франсуа Трукен |
Примітки
- ↑ Denis, Fernand (13 жовтня 2010). André Delvaux, l’œuvre au jour. La Libre Belgique (фр) . Процитовано 30 січня 2016.
- ↑ Le cinéma belge était à l’honneur lors de la Première édition des Magritte du cinéma belge francophone. Moniteur du film (French) . Архів оригіналу за 05.12.2012. Процитовано 1 січня 2014.
Посилання
- Офіційний сайт
- Премія «Магрітт» на сайті «IMDb» (англ.)
- Премія «Магрітт» на AlloCiné
