Філіпп ван Леу

Філіпп ван Леу
фр. Philippe Van Leeuw
Дата народження1954[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняБрюссель[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоБельгія Бельгія
Професіякінооператор, кінорежисер, сценарист
Роки активності1980—наш час
IMDbID 0887375 Редагувати інформацію у Вікіданих
Зовнішні зображення
Фото Філіпп ван Леу

Філіпп ван Леу (фр. Philippe Van Leeuw; нар. ? 1954, Брюссель, Бельгія) — бельгійський кінооператор, кінорежисер та сценарист.

Життєпис

Філіпп ван Леу навчався операторській майстерності у Вищому Національному інституті виконавських мистецтв і техніки мовлення (INSAS) в Брюсселі, а потім до 1983 року в Американському інституті кіномистецтва в Лос-Анджелесі. Повернувшись до Бельгії, він працював оператором рекламних роликів для установ та комерційних компаній. Згодом Ван Леу познайомився з Бруно Дюмоном, з якими надалі працював регулярно, дебютувавши в ігровому кіно оператором фільму «Життя Ісуса» (1997).

У 2008 році Філіпп ван Леу зняв як режисер свій перший художній фільм «День, коли Бог нас покинув». Стрічка, яка розповідає історію молодої жінки Тутсі під час геноциду в Руанді в 1994 році, отримала нагороду для молодих режисерів на Міжнародному кінофестивалі в Сан-Себастьяні 2009 року та Гран-прі Міжнародного кінофестивалю у Братиславі.

У 2014 році Філіпп ван Леу був членом журі «Золотої камери» на 67-му Каннському міжнародному кінофестивалі, очолюваного Ніколь Гарсія.[2]

Другий повнометражний фільм Філіппа ван Леу «У Сирії» (2017), що оповідає про життя сирійської родини під час громадянської війни в Сирії, був представлений у програмі секції «Панорама» та отримав Приз глядачів.[3][4] У 2018 році фільм був висунутий у 6-ти номінаціях на здобуття бельгійської національної кінопремії «Магрітт», у тому числі як найкращий фільм, найкращу режисерську роботу (перемога) та найкращий сценарій (перемога).[5][6][7]

Фільмографія

Оператор

Лише повнометражні та телефільми

Рік Назва українською Оригінальна назва
1997 Життя Ісуса La vie de Jésus
1998 Більше ніж учора, менше ніж завтра Plus qu'hier moins que demain
1999 Френк Спадоне Franck Spadone
2000 т/ф Тростина мого батька La canne de mon père
2003 т/ф Роман Жоржетти Le roman de Georgette
2006 Останній з божевільних Le dernier des fous
2008 Офіс Бога Les bureaux de Dieu
2013 т/ф Цирковий рок-н-ролл Rock'n Roll Circus
Режисер, сценарист
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
2009 День, коли Бог нас покинув Le jour où Dieu est parti en voyage Так Так
2017 У Сирії Insyriated Так Так

Визнання

Нагороди та номінації Філіппа ван Леу[8] (Список не є вичерпним)
Рік Категорія Фільм Результат
Міжнародний кінофестиваль у Салоніках
2009 Золотий Александр День, коли Бог нас покинув Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Братиславі
2009 Гран-прі День, коли Бог нас покинув Перемога
Стамбульський міжнародний кінофестиваль
2010 Кінопремія Ради Європи FACE День, коли Бог нас покинув Перемога
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2017 Панорама — Приз глядачів У Сирії Перемога
Премія Label Europa Cinemas Перемога
Каїрський міжнародний кінофестиваль
2017 Золота піраміда за найкращий фільм У Сирії Номінація
Стокгольмський міжнародний кінофестиваль
2017 Бронзовий кінь за найкращий фільм У Сирії Номінація
Премія «Магрітт»
2018 Найкращий фільм У Сирії Номінація
Найкращий режисер Перемога
Найкращий оригінальний або адаптований сценарій Перемога
Премія «Люм'єр»
2018 Найкращий франкомовний фільм У Сирії Перемога

Примітки

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Juries 2014 : Caméra d'or (фр.) . Архів оригіналу за 8.10.2014. Процитовано 13.01.2018.
  3. ↑ Berlinale Panorama 2017: The Wound Selected to Open Panorama's Main Programme / Focus on "Black Worlds" and "Europa Europa". Berlinale. 20 грудня 2016. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
  4. ↑ Panorama 2017 Programme Complete: Powerful European Auteur Cinema / Three Surprising Indie Gems from China and Hong Kong / Brazil Well-Represented with Five Films. Berlinale. 25 січня 2017. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
  5. ↑ Nominations 2018: trois films mènent la danse!. lesmagritteducinema.com (фр.) . 11 січня 2011. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 11.01.2018.
  6. ↑ Les Magritte du cinéma. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 13 січня 2018. [Архівовано 2018-01-15 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Palmarès 2018: "Insyriated" grand vainqueur de la soirée. Académie André Delvaux (фр.) . 3 лютого 2018. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 4.02.2018.
  8. ↑ Нагороди та номінації Філіппа ван Леу на сайті IMDb (англ.)

Посилання


Кінорежисер Це незавершена стаття про бельгійського кінорежисера чи кінорежисерку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.