Стеркорит
| Стеркорит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1]  |
| Абревіатура | Stc[2] |
| Nickel-Strunz 10 | 8.CJ.05 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | триклінна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | dung[d] (латина)[3] |
 Стеркорит у Вікісховищі | |
Стеркорит (англ. stercorite; нім. Stercorit m) — мінерал, водний фосфат нашатирю і натрію.
Від лат. stercoro — угноюю (T.J.Herepath, 1849).
Синоніми: стьоркорит.
Опис
Хімічна формула: (NH4)NaH[PO4]•4H2O. Містить (%): (NH4)2O — 12,46; Na2O — 14,82; P2O5 –33,96; H2O — 38,76. Домішки: K, Ca.
Сингонія триклінна (псевдомоноклінна). Призматичний вид. Форми виділення: короткопризматичні кристали, кристалічні маси, жовна. Густина 1,6. Твердість 2. Колір білий, жовтий, коричнюватий. Розчиняється у воді. Рідкісний мінерал гуано.
Розповсюдження
Знахідки: у гуано Гуанап (поблизу Перу), о. Ічабо (Намібія).
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Стеркорит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Стеркорит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
