Урнеська ставкірка

Дерев'яна церква в Урнесі
Урнеська ставкірка
61°17′53″ пн. ш. 7°19′21″ сх. д. / 61.298055555556° пн. ш. 7.3225° сх. д. / 61.298055555556; 7.3225
Тип споруди	пам'ятка культури Ставкірка і церква
Розташування	Норвегія, Лустер
Початок будівництва	12 століття
Будівельна система	деревина
Стиль	романський
Належність	Церква Норвегії
Єпархія	Diocese of Bjørgvind
Стан	світова спадщина ЮНЕСКО[1] і культурна спадщина в Норвегіїd
Оригінальна назва	нюн. Urnes stavkirke
Вебсайт	fortidsminneforeningen.no/properties/56/98
Світова спадщина
Urnes Stave Church
Тип	Культурний
Критерії	i, ii, iii
Ідентифікатор	58
Регіон ЮНЕСКО	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	1979 (3 сесія)
Урнеська ставкірка (Норвегія) Розташування на карті Норвегії
Урнеська ставкірка у Вікісховищі

Урнеська ставкірка — найдавніша зі збережених ставкірок Норвегії, зведена приблизно в 1130 році. Пам'ятка Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Церква відома різьбленими панелями, що збереглися з 1050 року. Панелі виготовлені в так званому «урнесському» стилі — різновиді поширеного в тогочасній Скандинавії «звіриного стилю».

Характерними особливостями цього стилю є асиметричність і хвилястість орнаменту. Не відразу можна вловити основний сюжет — істоту, схожу чи то на лева, не то на собаку, обплутану зміями на оленячих ногах. Існує багато теорій щодо сюжету урнесського різьблення. Можливо, як і на деяких рунічних каменях, на панелі показана одна з битв «сутінок богів» — Рагнарок, протистояння хтонічного змія Ермунганда та перевтіленого бога грому і блискавки Тора. Інша інтерпретація горельєфа також тлумачить його виходячи зі скандинавської міфології. Деякі бачать в ньому оленя, що гризе коріння Світового Дерева Іггдрасіль. Інша гіпотеза пропонує в битві лева (християнства) зі змієм (язичництвом) бачити християнський символ.

Не виключено, що «урнесський стиль», який зародився в Норвегії, вплинув на середньовічну європейську культуру. З'явившись у Скандинавії, він ненадовго поширюється в Англії (Євінгтонський собор в Ессексі, Саузвелл Мінстер^[en] у Ноттінгемширі й собор Норіджа в Східній Англії).

• Egenberg I.M. Tarring maintenance of Norwegian medieval stave churches: Characterisation of pine tar during kiln-production, experimental coat procedures a. weathering [Diss.] // Goteborg studies in conservation. — Goteborg: Acta Univ. Gothoburgensis. — 2003. — № 12
• Лебедев Г. С. Эпоха викингов в Северной Европе. — Л.: Издательство Ленинградского университета, 1985. [Архівовано 22 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
• Роэсдаль Э. Мир викингов / Пер. с дат. — СПб.: Всемирное слово, 2001. [Архівовано 22 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
• Селицкий А. И. Олень и мировое дерево в древнегерманской мифопоэтической традиции // Скандинавские чтения 2002. — СПб.: ИАЭ РАН, 2003.
• Арбман Х. Викинги / Пер. со швед. — СПБ.: Евразия, 2003. [Архівовано 22 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
• Прайс У. Архитектура в дереве / Пер. с англ. — М. : БММ, 2006. (рос.)

• Боргундська ставкірка
• Грінстедська церква

• Das Holz vom Baume Yggdrasil. Die Stabkirche von Urnes — фільм Крістофа Шмідта про Урнеську ставкірку, 2005, тривальсть — 15 хв. (нім.)