Формула-1 — Гран-прі Монако 1950
| Prix de Monte-Carlo et XIe Grand Prix Automobile | ||
| 2-й із 7 етапів сезону 1950/ Гонка №2 | ||
| ← Гран-прі Великої Британії 1950 • 500 миль Індіанаполіса 1950 → | ||
| Дата | 21 травня 1950 року | |
| Місце |  Монте-Карло
| |
| Траса | Монте-Карло | |
| Довжина кола | 3.180 км | |
| Дистанція | 318 км (100 кіл) | |
| Погода | Сонячно, сухо | |
| Поул | ||
| 1:50.2 |  Хуан-Мануель Фанхіо
|
 Альфа Ромео
|
| Найшвидше коло | ||
| 1:51.0 ( коло) |
Хуан-Мануель Фанхіо
|
Альфа Ромео
|
| Подіум | ||
| Переможець | Хуан-Мануель Фанхіо
|
Альфа Ромео
|
| 2 місце | Альберто Аскарі
|
Феррарі
|
| 3 місце | Луї Широн
|
Мазераті
|
| ||
| 1948 ← Гран-прі Монако 1950 → 1952 | ||
Гран-прі Монако 1950 (офіційно — Prix de Monte-Carlo et XIe Grand Prix Automobile) — автоперегони чемпіонату світу з Формули-1, які відбулися 21 травня 1950 року. Гонка була проведена на Міській трасі Монте-Карло у Монако. Це другий етап чемпіонату світу і одинадцяте Гран-прі Монако, а також друге гран-прі Формули-1 в історії. [1] [2] [3]
Переможцем гонки став аргентинець Хуан-Мануель Фанхіо (Альфа-Ромео). Друге місце посів Альберто Аскарі (Феррарі), а третє — Луї Широн (Мазераті).
Чинним переможцем гонки був Джузеппе Фаріна, який у 1948 році виступав за команду Мазераті.
Положення у чемпіонаті перед гонкою
| Місце | Пілот | Очки |
|---|---|---|
| 1 | Джузеппе Фаріна
|
9 |
| 2 | Луїджі Фаджолі
|
6 |
| 3 |  Редж Пернелл
|
4 |
| 4 |  Ів Жиро-Кабанту
|
3 |
| 5 | Луї Розьє
|
2 |
| Джерело: [4] | ||
Кваліфікація
| Місце | № | Пілот | Конструктор | Час | Проміжок |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 34 | Хуан-Мануель Фанхіо
|
Альфа Ромео
|
1:50.2 | – |
| 2 | 32 | Ніно Фаріна
|
Альфа Ромео
|
1:52.8 | + 2.6 |
| 3 | 2 | Хосе Фройлан Гонсалес
|
Мазераті
|
1:53.7 | + 3.5 |
| 4 | 14 | Філіп Етанселен
|
Талбот-Лаго
|
1:54.1 | + 3.9 |
| 5 | 36 | Луїджі Фаджолі
|
Альфа Ромео
|
1:54.2 | + 4.0 |
| 6 | 38 | Луїджі Віллорезі
|
Феррарі
|
1:52.3 | + 2.1 |
| 7 | 40 | Альберто Аскарі
|
Феррарі
|
1:53.8 | + 3.6 |
| 8 | 48 | Луї Широн
|
Мазераті
|
1:56.3 | + 6.1 |
| 9 | 42 | Раймон Зоммер
|
Феррарі
|
1:56.6 | + 6.4 |
| 10 | 16 | Луї Розьє
|
Талбот-Лаго
|
1:57.7 | + 7.5 |
| 11 | 10 | Робер Манзон
|
Simca-Gordini
|
2:00.4 | + 10.2 |
| 12 | 52 |  Туло де Граффенрід
|
Мазераті
|
2:00.7 | + 10.5 |
| 13 | 12 | Моріс Трентін'ян
|
Simca-Gordini
|
2:01.4 | + 11.2 |
| 14 | 24 | Кат Гаррісон
|
ERA
|
2:01.6 | + 11.4 |
| 15 | 50 |  Принц Біра
|
Мазераті
|
2:02.2 | + 12.0 |
| 16 | 26 | Боб Джерард
|
ERA
|
2:03.4 | + 13.2 |
| 17 | 44 | Франко Роль
|
Мазераті
|
2:04.5 | + 14.3 |
| 18 | 4 | Альфредо Піан
|
Мазераті
|
Без часу | – |
| 19 | 6 |  Джонні Клез
|
Талбот-Лаго
|
2:12.0 | + 21.8 |
| 20 | 8 |  Гаррі Шелл
|
Cooper-J.A.P.
|
Без часу | – |
| 21 | 28 | Пітер Вайтгед
|
Феррарі
|
Без часу | – |
| НПР | 18 | Шарль Поцці
|
Талбот-Лаго
|
– | – |
| НПР | 20 | Ів Жиро-Кабанту
|
Талбот-Лаго
|
– | – |
| НПР | 22 | П'єр Левег
|
Талбот-Лаго
|
– | – |
| НПР | 46 | Клементе Біондетті
|
Мазераті
|
– | – |
| Джерело: [5] | |||||
Хід перегонів
У неділю було вітряно, через що морські бризки потрапили на покриття траси у повороті «Бюро де Табак». На першому колі в цьому місці занесло болід Ніно Фаріни, що йшов другим, і він зіштовхнувся з автомобілем Хосе Фройлана Гонсалеса. Фаджолі пригальмував, Луї Розьє також встиг зупинитися, проте його зачепив Робер Манзон, штовхнувши на автівку Фаджолі.[6] Всього до масової аварії потрапило дев'ять машин. Гонсалес, чий болід взяв участь в аварії, не помітив, що кришка паливного бака пошкоджена, і продовжив їхати. Однак при першому ж гальмуванні паливо залило кабіну та спалахнуло. Глядачі допомогли пілоту, що вискочив з машини, зняти його палаючу сорочку.[7] Хуан-Мануель Фанхіо стартував першим і дізнався про інцидент лише пройшовши коло. Доїхавши до місця події, він побачив, що шлях перекрито, скрізь розлито паливо, а працівники траси відчайдушно намагаються відсунути постраждалі боліди убік. Вийшовши, Фанхіо трохи посунув одну із зламаних машин, та, звільнивши шлях, продовжив їхати.[7] Луїджі Віллорезі, який також зміг уникнути завалу, вибрав невдалий шлях, і, оминаючи пошкоджені боліди, втратив багато часу. До того ж двигун його автомобіля заглох і, продовживши брати участь у перегонах, він опинився у числі останніх. Увійшовши до очкової зони, пілот отримав шанс потрапити на подіум, проте після 63 кіл на його автівці зламався задній міст, і Віллорезі зійшов. До фінішу дісталися семеро гонщиків. Хуан-Мануель Фанхіо, який був лідером у гонці від першого до останнього кола, здобув свою першу перемогу у чемпіонаті Формули-1. Другим та третім стали Альберто Аскарі та Луї Широн. Очки також заробили Раймон Зоммер та Принц Біра.
Гонка
| Місце | № | Пілот | Конструктор | Кола | Час/причина сходу | Старт | Очки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 34 | Хуан-Мануель Фанхіо
|
Альфа Ромео
|
100 | 3:13:18.7 | 1 | 9 |
| 2 | 40 | Альберто Аскарі
|
Феррарі
|
99 | + 1 коло | 7 | 6 |
| 3 | 48 | Луї Широн
|
Мазераті
|
98 | + 2 кола | 8 | 4 |
| 4 | 42 | Раймон Зоммер
|
Феррарі
|
97 | + 3 кола | 9 | 3 |
| 5 | 50 | Принц Біра
|
Мазераті
|
95 | + 5 кіл | 15 | 2 |
| 6 | 26 | Боб Джерард
|
ERA
|
94 | + 6 кіл | 16 | |
| 7 | 6 | Джонні Клез
|
Талбот-Лаго
|
94 | + 6 кіл | 19 | |
| Схід | 38 | Луїджі Віллорезі
|
Феррарі
|
63 | Трансмісія, задній міст | 6 | |
| Схід | 14 | Філіп Етанселен
|
Талбот-Лаго
|
36 | Маслопровід | 4 | |
| Схід | 2 | Хосе Фройлан Гонсалес
|
Мазераті
|
1 | Аварія | 3 | |
| Схід | 32 | Ніно Фаріна
|
Альфа Ромео
|
0 | Аварія | 2 | |
| Схід | 36 | Луїджі Фаджолі
|
Альфа Ромео
|
0 | Аварія | 5 | |
| Схід | 16 | Луї Розьє
|
Талбот-Лаго
|
0 | Аварія | 10 | |
| Схід | 10 | Робер Манзон
|
Simca-Gordini
|
0 | Аварія | 11 | |
| Схід | 52 | Туло де Граффенрід
|
Мазераті
|
0 | Аварія | 12 | |
| Схід | 12 | Моріс Трентін'ян
|
Simca-Gordini
|
0 | Аварія | 13 | |
| Схід | 24 | Кат Гаррісон
|
ERA
|
0 | Аварія | 14 | |
| Схід | 44 | Франко Роль
|
Мазераті
|
0 | Аварія | 17 | |
| Схід | 8 | Гаррі Шелл
|
Cooper-J.A.P.
|
0 | Зіткнення | 20 | |
| НПР | 28 | Пітер Вайтгед
|
Феррарі
|
Двигун | 21 | ||
| НПР | 4 | Альфредо Піан
|
Мазераті
|
Аварія під час вільних заїздів | 18 | ||
| Джерело: [8] | |||||||
Кола лідирування
- 1—100 — Хуан-Мануель Фанхіо
Після гран-прі
Хуан-Мануель Фанхіо провів три дні, доглядаючи постраждалих під час гонки Хосе Фройлана Гонсалеса та Альфредо Піана. Гонсалес отримав опіки під час пожежі, а Альфредо Піан зламав ногу під час кваліфікації.
Насамперед, аргентинець відвіз Піана в ортопедичну лікарню в Болоньї, а згодом повернувся до Монако та відвіз Гонсалеса до опікового центру в Італії.[7]
Положення в чемпіонаті після гонки
- Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці. До заліку йшли чотири найкращі результати кожного пілота.
- Кубок конструкторів тоді ще не було впроваджено.
Цікаві факти
- Хуан-Мануель Фанхіо, переможець гонки, показав найшвидше коло та був попереду протягом усієї гонки, таким чином здобувши перший Великий шлем в історії Формули-1.
- Цей подіум та очки Луї Широна залишалися єдиними для монегасків до Гран-прі Азербайджану 2018, під час якого Шарль Леклер посів 6-те місце.
- Принц Біра став першим тайцем, який заробив очки у Формулі-1. Протягом наступних п'яти років він ще двічі посідав четверте місце.
Примітки
- ↑ Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 6 грудня 2022.
- ↑ 1950 Monaco Grand Prix | Motorsport Database. Motorsport Database - Motor Sport Magazine (брит.). Процитовано 6 грудня 2022.
- ↑ Monaco 1950 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 6 грудня 2022.
- ↑ Britain 1950 - Championship • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 18 липня 2022.
- ↑ Monaco 1950 - Starting grid • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 6 грудня 2022.
- ↑ Гран-прі Монако 1950 в Енциклопедії Формули-1 [1] (рос.)
- ↑ а б в Гран-прі Монако. 02-1950 [2] (рос.)
- ↑ Formula 1® - The Official F1® Website. web.archive.org. 5 січня 2015. Архів оригіналу за 5 січня 2015. Процитовано 6 грудня 2022.