Хондзьо Тасуку

Хондзьо Тасуку
яп. 本庶佑 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився27 січня 1942(1942-01-27)[1][2][3] (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кіото, Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьімунолог, біохімік, викладач університету, лікар Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКіотський університет
Yamaguchi Prefectural Ube High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьімунологія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладТокійський університет
Кіотський університет[4]
Осацький університет
Хіросацький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньDoctor of Medical Scienced (1975)
Науковий керівникYasutomi Nishizukad і Osamu Hayaishid Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛеопольдина
Національна академія наук США
Академія наук Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіHidemasa Nagatad Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Order of Culture

премія Тан

премія Асахіd (1981)

Imperial Prize of Japan Academyd (10 червня 1996)

заслужений діяч культуриd (2000)

премія Роберта Кохаd (2012)

William B. Coley Awardd (2014)

премія Університету Кейо в області медициниd (2016)

премія Кіото з фундаментальних наук (2016)

Thomson Reuters Citation Laureates (2016)

Warren Alpert Foundation Prized (2017)

Нобелівська премія з фізіології або медицини

honorary doctor of the Aix-Marseille Universityd (2021)

Тасуку Хондзьо (яп. 本庶 佑, Honjo Tasuku; нар. 27 січня 1942(19420127), Кіото, Японія) — японський учений-імунолог. Праці з молекулярної ідентифікації цитокінів (Інтерлейкін 4, Інтерлейкін 5) і білка PDCD1. Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2018 року спільно з американським дослідником Джеймсом Еллісоном[5].

Нагороди та визнання

Нобелівська премія

У 2018 році Нобелівську премію з фізіології або медицини присудили імунологам Джеймсу Еллісону та Тасуку Хондзьо за новий підхід до терапії раку. В основі методу — дослідження з підсилення активності імунної системи людини для боротьби з онкологічними захворюваннями без використання радіо- або хіміотерапії. Новий підхід вони назвали «імунною чекпойнт блокадою». [11]

Примітки

  1. Tasuku Honjo FactsNobel Foundation.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Munzinger Personen
  4. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  5. а б Нобелівська премія з фізіології або медицини 2018 року. Nobelprize.org. Процитовано 1 жовтня 2018.(англ.)
  6. Tasuku Honjo. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018.
  7. Mitgliederverzeichnis. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018.
  8. Seventh Subsection(Medicine, Phamaceutics, Dentistry) | The Japan Academy. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 30 липня 2018.
  9. Kyoto Prize 2016. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. [Архівовано 2018-07-30 у Wayback Machine.]
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 30 липня 2018. {cite web}: Зовнішнє посилання в |archiv-url= (довідка); Cite має пустий невідомий параметр: |autor= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |archiv-datum= (можливо, |archive-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |archiv-url= (можливо, |archive-url=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datum= (можливо, |date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |sprache= (можливо, |language=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |werk= (можливо, |work=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |zugriff= (можливо, |access-date=?) (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. Імунітет проти раку: за що присудили Нобелівську премію з медицини. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 28 червня 2020.

Посилання