Ducati

Ducati

Ducati Motor Holding S.p.A
Тип	Акціонерне товариство
Організаційно-правова форма господарювання	S.p.A.
Галузь	машинобудування
Засновано	1926
Засновник(и)	Антоніо Кавальєрі Дукаті Адріано Кавальєрі Дукаті Бруно Кавальєрі Дукаті Марселло Кавальєрі Дукаті
Штаб-квартира	Болонья, Італія
Територія діяльності	в усьому світі
Ключові особи	Руперт Штадлер (голова) Клаудіо Доменікалі (генеральний директор)
Продукція	мотоцикли
Виторг	878 000 000 € (2021)[1]
Чистий прибуток	61 000 000 € (2021)[1]
Власник(и)	Volkswagen AG
Холдингова компанія	Audi
Дочірні компанії	Ducati Corse S.r.l
ducati.com
Ducati у Вікісховищі

Ducati Motor Holding SpA — італійський виробник мотоциклів зі штаб-квартирою в м. Болонья. З квітня 2012 року є дочірньою фірмою автовиробника Audi (концерн Volkswagen AG)^[2]. Щорічно виробляє близько 40 000 мотоциклів. В кінці 2014 року компанія відсвяткувала випуск 1 мільйонного мотоцикла.^[3] (для порівняння, компанія Honda, найбільший у світі виробник мототехніки, у цьому ж році випустила свій 300 мільйонний мотоцикл^[4]). Компанія розташована у регіоні з давніми гоночними традиціями, де народились такі бренди як Ferrari, Lamborghini та Maserati, а більша частина інженерів заводу є випускниками Болонського університету^[5].

Компанію Ducati було засновано 1926 р. у м. Болонья. Засновниками компанії були брати Андріано та Марчелло Дукаті. Обидва вони цікавилися радіотехнікою, тому першим напрямком роботи компанії було саме виробництво радіотехніки. У 20-ті роки XX століття попит на рупори, гучномовці робив свою справу, і компанія відмінно розвивалася.

Після Другої світової війни попит на радіотехніку різко впав, і компанія перейшла під управління держави. У той час для Італії було важливо створення дешевих засобів пересування, тому діяльність Ducati перекваліфікувалася на виробництво засобів пересування.

Першими продуктами виробництва стали двигуни, проект яких створив інженер Альдо Фарінеллі. Щойно Фарінеллі повернувся до конструювання спорт-карів, Ducati святкували своє друге народження. Їхній перший мотовелосипед називався Cucciolo (укр. цуценя), і відрізнявся від наявних на ринку мотовелосипедів об'ємом двигуна 50 куб.см. і відмінною тягою на низьких обертах.

Вже на початку 1950 Ducati здобула половину італійського ринку мотовелосипедів. До того часу все популярнішими ставали мотоцикли легкого типу. І вже в 1952 була випущена модель Cruiser. Новий мотоцикл був обладнаний двигуном з електростартером. При об'ємі двигуна 175 куб.см. потужність мотоцикла становила 8 к.с. Єдиним мінусом виявилася автоматична коробка передач, так як в той час її не змогли оцінити належним чином. Але трохи пізніше на ринку з'явилися 3-швидкісні Cucciolo з об'ємом двигуна 55 куб.см. і Cruiser з об'ємом 98 куб.см. Це були перші мотоцикли, які володіли телескопічною вилкою, хребтовою рамою і заднім маятником.

Трохи пізніше Ducati вирішили спробувати себе в спортивному напрямку і випустили модель 98 Sport. Перша спортивна модель розганялася до 95 км / год при потужності 6.5 к.с.

В 1954 головним конструктором став молодий інженер Фабіо Тальоні. Саме з ним пов'язані основні досягнення Ducati. Його перший мотоцикл Ducati 100 Gran Sport з двигуном 98 куб.см. відразу сподобався гонщикам. Фабіо прагнув наростити потужність мотора методом нарощування оборотів. Розмістивши розподільний вал в головці циліндра, інженер зміг домогтися потужності 9 к.с. при 9000 об./хв, що дозволяло мотоциклу масою 80 кг розвивати швидкість до 130 км/год. Десмодромний привід з механізмом примусового відкривання і закривання клапанів, розроблений Тальоні в середині 1956, з'явився на новій моделі мотоцикла тільки в 1958 році. Одноциліндровий двигун цього мотоцикла був об'ємом 125 куб.см. А вже в наступному році Ducati випустили аналогічний мотоцикл, тільки з двоциліндровим двигуном.

Але це все для спортивних цілей, для внутрішнього ринку Ducati випускали мотоцикли з двигунами 175 та 200 куб.см. На початку 60-х був створений мотоцикл нового покоління — Ducati 250 (18 к.с., 4такта, верхній розподільчий вал). Мотолюбителі без проблем нарощували об'єм двигуна цієї моделі до 450 куб.см. Найефективнішими моделями з 250 см ³-двигуном стали Mach 1 1964 і Mark 3D 1968.

Пізніше Тальоні зайнявся розробкою 1300-кубового двигуна для державних служб США. В результаті роботи вийшов 4-циліндровий двигун (100 к.с.) Apollo. Але в той час ще не були створені відповідні для такої потужності шини, тому від його використання довелося відмовитися. Правда в мотоциклі Ducati 750GT (1970 випуску), Фабіо встановив спрощений варіант цього двигуна об'ємом в 750 куб.см. Ця модель могла розганятися майже до 200 км/год при масі 185 кг і двигуні в 60 к.с. Аналогічний мотоцикл Super Sport 750 з десмодромним приводом розганявся до 215 км/год. Ці технології дозволяли завойовувати перші місця в мотогонках з року в рік.

Але Тальоні йшов далі, він замінив розподілвал з конічних шестерень на зубчастий ремінь, а при виготовленні циліндрів використовував замість чавун — алюмінієвий сплав з нікель-кремнієвим покриттям. Приблизно в цей же час з'явилася знаменита рама Ducati з труб хром-молібденової сталі, схожа на пташину клітку.

В 1979 у Ducati випустили 500 Pantah, ця модель була найшвидшою при об'ємі двигуна 500 куб.см.

У 1980-х у компанії почалася криза. В 1985 конкуруючий і процвітаючий мото-концерн Cagiva викуповує виробництво мототехніки Ducati і починає виробництво мотоциклів у стилі ендуро на базі двоциліндрових двигунів Ducati.

У 1985 році, після виходу на пенсію Фабіо Тальоні, посаду головного конструктора займає Массімо Борди. На базі двигунів Pantah об'ємом 350, 750 і 904 куб.см. вироблялися одномісні спортивні моделі Ducati 350F3 і 750F1, туристичні Ducati 350/750 Paso, і Ducati Super Sport. Компанія Ducati з цього моменту починає свою співпрацю з виробником вихлопних систем італійською фірмою Termignoni.

На початку 1990-х дебютував Ducati 916. Дизайн мотоцикла робив відомий італійський дизайнер Массімо Тамбуріні, який створював дизайн ряду мотоциклів Bimota а також MV Agusta F4 і Brutale. У нього була маленька особливість — консольна підвіска заднього колеса з передньою підвіскою у вигляді переверненої вилки «телескоп».

У 1992 році дизайнер Мішель Галуццо створив легендарну модель Monster. На ньому стояв двоциліндровий L-подібний двигун з двохклапанними головками циліндрів і повітряно-масляним охолодженням. Наступним кроком стали мотоцикли Ducati 748 і Ducati 916, їхні двигуни мали десмо-привід клапанів Desmoquatro, рідинне охолодження і упорскування палива.

У 2000 році з'явилася модель Testatretta. При його розробці кожна частина двигуна піддавалася комп'ютерній обробці з метою зниження ваги і підвищення міцності. Розроблений таким чином ще досконаліший двигун потужністю в 135 к.с. (10200 об/хв) був встановлений на новій моделі Ducati 996R.

Модельний ряд включає в себе 6 класів мотоциклів:

Monster^[6][7][8]

• 696
• 796
• 1200
• 1200 S

Multistrada^[7][8][9]

• 1200
• 1200 S
• 1200 S Pikes Peak

Diavel^[10]

• Diavel, Cromo, вуглець та Strada

Superbike^[7][8][11]

• 899 Панігале
• 1199 Панігале
• 1199 Панігале S
• 1199 Панігале R
• 1299 Panigale

Hypermotard^[7][8][12]

• Hypermotard
• Hypermotard SP
• Hyperstrada

Streetfighter^[7][8][13]

• 848

• Офіційний сайт [Архівовано 23 лютого 2012 у Wayback Machine.] компанії в Росії (рос.)
• Документація по мотоциклам Ducati (рос.)
• Екскурсія по заводу Ducati в Болоньї [Архівовано 27 березня 2012 у Wayback Machine.]