Hiro H2H

Hiro H2H
Призначення:летючий човен
Перший політ:1930
Прийнятий на озброєння:1932
На озброєнні у: Імперський флот Японії
Розробник:11-й авіатехнічний арсенал флоту Хіроd Редагувати інформацію у Вікіданих
Всього збудовано:17
Екіпаж:6 осіб
Крейсерська швидкість:130 км/год
Максимальна швидкість (МШ):192 км/год
Тривалість польоту:14,50 год
Практична стеля:4 320 м
Довжина:16,28 м
Висота:6,13 м
Розмах крила:22,14 м
Площа крила:120,50 м²
Споряджений:6 500 кг
Двигуни:2 х Hiro Type 14, 2 х 550 к.с.
Підвісне озброєння:бомби 2х250
Кулеметне озброєння:4 х 7,7-мм кулемети

Hiro H2H (англ. Hiro H2H) — серійний летючий човен Імперського флоту Японії 30-х років 20 століття.

Історія створення

У 1928 році Імперський флот Японії купив у Великої Британії зразок нового летючого човна Supermarine Southampton, на базі якого в 11-му Арсеналі флоту в Хіро під керівництвом Дзюна Окамури був розроблений японський аналог. Це був суцільнометалевий біплан, з металевим силовим набором та дюралевою обшивкою. Літак був оснащений двома двигунами Hiro Type 14 (ліцензійним варіантом британського Napier Lion) потужністю 550 к.с. кожен. У 1932 році літак був прийнятий на озброєння під назвою «Летючий човен Тип 89» (яп. 八九式飛行艇, Хачікю-шікі Хікотей), або H2H1 в короткій системі позначень.

Пізніше ці двигуни замінили на Hiro Type 91 потужністю 520 к.с. кожен — хоча й менш потужними, але набагато надійнішими. З цими двигунами літак отримав назву «Летючий човен Тип 89 Модель 2» (або H2H2).

Всього було збудовано 17 літаків, чотири з яких виготовлено компанією Aichi, а інші арсеналом в Хіро і компанією Kawanishi.[1]

Історія використання

Hiro H2H увійшли у стрій в 1932 році, під час «Шанхайського інциденту», і несли службу поряд з Hiro H1H. Вони залишались в частинах першої лінії аж до японсько-китайської війни.

Тактико-технічні характеристики

Технічні характеристики

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 192 км/год
  • Крейсерська швидкість: 130 км/год
  • тривалість польоту: 14 год 30 хв
  • Практична стеля: 4320 м

Озброєння

  • Кулеметне: 4 × 7,7 мм кулемети
  • Бомбове навантаження: 2 х 250-кг бомби

Див. також

Джерела

  • Tadeusz Januszewski, Krzysztof Zalewski. Japońskie samoloty marynarki 1912—1945 ISBN 83-86776-50-1 (пол.)
  • Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941. — Maryland : Naval Institute Press, 1990. — 293 с. — ISBN 1557505632. (англ.)

Примітки

  1. ↑ Mikesh, 1967, с. 70.